День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС

14 грудня - День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС

«Сьогодні, у День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, ми схиляємо голови перед тими, хто у 1986 році прийняв на себе перший і найстрашніший удар. Ліквідатори пішли у саме серце ядерної небезпеки, розуміючи, що рятують не лише країну — вони рятують майбутнє. Їхня мужність і самопожертва стали щитом, який зберіг життя мільйонів людей.

Сьогодні, через десятиліття, ця загроза знову оживає. Російські удари по території ЧАЕС, зокрема по захисному саркофагу, — це злочин, який ставить під небезпеку Україну, Європу та весь світ. І як тоді, у далекому 1986-му, першими на місці небезпеки опинилися рятувальники: гасили пожежі після ворожих атак над об’єктом, який знову став точкою потенційної катастрофи. Ми робили й продовжуємо робити все, щоб не допустити трагедії.

Ми згадуємо всіх, хто віддав своє життя під час ліквідації аварії, і низько вклоняємося тим, хто живе з її наслідками й досі. Їхній подвиг — у нашій пам’яті, у нашій вдячності, у нашій відповідальності берегти країну, заради якої вони вистояли.

Світ має пам’ятати: безпека не дається просто так. За неї завжди стоять люди — сміливі, рішучі й віддані. Саме такими були ліквідатори Чорнобиля. Вічна пам’ять і вдячність!»

 

 

Вплив новітніх тютюнових виробів на здоров’я людини

Останніми роками ринок тютюнових виробів суттєво змінився. Якщо раніше основною формою вживання тютюну було куріння звичайних сигарет, то сьогодні широкого поширення набули новітні тютюнові вироби (НТВ) — електронні сигарети, системи нагрівання тютюну (IQOS, GLO тощо), а також нікотинові подушечки. Виробники активно позиціонують їх як «безпечнішу альтернативу» для курців, однак медична наука все більше доводить, що ці продукти мають серйозний вплив на здоров’я людини і не є безпечними.

Новітній тютюновий виріб – тютюновий виріб, що не належить до жодної з таких категорій, як сигарети, тютюн для самокрутки, тютюн для люльки, тютюн для кальяну, сигари, сигарили, жувальний тютюн, нюхальний тютюн, тютюн для перорального вживання, та введений в обіг після 19 травня 2014 року.

Види новітніх тютюнових виробів

1. Електронні сигарети (вейпи) – пристрої, що випаровують нікотинову або безнікотинову рідину.
2. Системи нагрівання тютюну (heated tobacco products, HTPs) – пристрої, що нагрівають спеціальні тютюнові стіки без горіння.
3. Нікотинові подушечки (snus, nicotine pouches) – невеликі пакетики, які поміщають під губу, з поступовим вивільненням нікотину.

Основна діюча речовина у всіх новітніх тютюнових виробах — нікотин. Він швидко потрапляє у кров та впливає на центральну нервову систему, викликаючи: формування нікотинової залежності,вивільнення дофаміну (тимчасове відчуття задоволення),підвищення частоти серцевих скорочень і артеріального тиску.

Крім нікотину, аерозолі від нагрівання чи випаровування містять шкідливі хімічні речовини: формальдегід, ацетальдегід, важкі метали (нікель, кадмій, свинець), дрібнодисперсні частинки, які проникають у легені.

Все це негативно впливає на організм. Страждає серцево-судинна система, оскільки підвищений ризик інфаркту та інсульту, розвиток гіпертонії, ушкодження судинного ендотелію (внутрішнього шару судин). Дихальна система – подразнення слизової оболонки дихальних шляхів, хронічний кашель, задишка, бронхоспазм,ризик хронічного бронхіту та астматичних проявів. Виникають онкологічні ризики. Хоча системи нагрівання тютюну не створюють диму у традиційному сенсі, вони все одно виділяють канцерогени. Тривале використання збільшує ризик розвитку:раку легень,раку ротової порожнини та глотки, раку підшлункової залози.

Новітні тютюнові вироби мають вплив на мозок та психіку, а саме: формування стійкої залежності, особливо у підлітків,зниження концентрації уваги,погіршення пам’яті, підвищений ризик розвитку депресії та тривожних розладів.

Є і інші ризики: порушення роботи імунної системи, погіршення стану зубів та ясен, вплив на репродуктивну систему (зниження фертильності у чоловіків і жінок).

Дослідження показують, що новітні тютюнові вироби не є безпечними і не можуть розглядатися як «корисна альтернатива». Хоча рівень деяких токсичних речовин у них може бути нижчим, проте шкода для здоров’я залишається значною, а довгострокові наслідки ще недостатньо вивчені.

З точки зору громадського здоров’я, важливо обмежувати рекламу та доступ до таких виробів, проводити інформаційні кампанії серед молоді й підкреслювати: єдиним способом захистити організм від шкоди тютюну та нікотину є повна відмова від їх вживання.

Урок доброчесності

 Урок доброчесності

Доброчесність — це висока моральна якість людини, що означає постійне дотримання чесності, справедливості, моральних та етичних принципів у своїх діях та поведінці, навіть коли ніхто не бачить, створюючи внутрішню цілісність та довіру, і слугуючи основою для боротьби з корупцією та розвитку відповідального суспільства. 

• Моральна стійкість: Здатність керуватися власними переконаннями, а не хибними думками інших, і діяти згідно з совістю та нормами моралі.
• Постійність: Це не поодинокі вчинки, а послідовний спосіб життя, спрямований на виконання морального закону.
• Цінності: Справедливість, чесність, відповідальність, повага, довіра та мужність є фундаментом доброчесності.
• Практичне значення: Доброчесність є бар'єром для корупції, стимулює науковий розвиток (академічна доброчесність) та допомагає побудувати репутацію, засновану на довірі. 

• Чинити правильно, навіть коли ніхто не бачить.
• Бути чесним у навчанні, уникати плагіату (академічна доброчесність).
• Діяти по совісті у повсякденному житті та на роботі. 

Права та обов'язки дитини

Права та обов'язки дитини

 Права дітей в Україні включають захист життя, здоров'я, право на любов і турботу, освіту та дозвілля, а також свободу думки, тоді як обов'язки стосуються поваги до інших, сумлінного навчання, турботи про своє здоров'я та допомоги батькам, згідно з Конвенцією ООН та національним законодавством. Дитина зобов'язана дотримуватися норм етикету, правил поведінки в суспільстві, піклуватися про себе та оточуючих. 

Права дітей

• На життя та безпеку: Право на життя, захист від насильства, експлуатації та приниження.
• На сім'ю: Право на любов, турботу батьків та захист.
• На здоров'я: Право на повноцінне харчування, медичну допомогу.
• На освіту: Право на безкоштовну обов'язкову освіту, що сприяє розвитку особистості.
• На інформацію: Право отримувати та поширювати інформацію, що сприяє розвитку.
• На дозвілля: Право на відпочинок, ігри та участь у культурному житті.
• На свободу: Свобода думки, слова, совісті, релігії та мирних зібрань.
• На рівність: Усі діти рівні у своїх правах, незалежно від обставин. 

Обов'язки дітей

• Повага: Шанувати батьків, вчителів, інших людей та їхню гідність.
• Навчання: Сумлінно навчатися, виконувати домашні завдання, не пропускати уроки.
• Поведінка: Дотримуватися правил етикету, норм поведінки, не порушувати закон.
• Здоров'я: Дбати про своє здоров'я, дотримуватися режиму харчування, чистоти.
• Допомога: Допомагати батькам, брати участь у суспільно корисній праці (відповідно до віку).
• Природа: Берегти природу, довкілля та навколишнє середовище.
• Відповідальність: Бути чесним, відповідальним, толерантним.
• Допомога батькам: Повнолітні діти зобов'язані піклуватися про батьків. 

«Війна, що змінила кожного»

 «Війна, що змінила кожного»

Війна в Україні стала каталізатором не лише руйнувань, але й потужних внутрішніх змін.

• 1. Стійкість та Згуртування:

  • Зміни: Зниження рівня індивідуалізму та колосальне зростання солідарності. Мільйони українців об'єдналися у волонтерські та соціальні мережі, демонструючи надзвичайну стійкість (резилієнтність) перед обличчям постійної загрози.

  • Приклад: Відкриття колективних центрів незламності, швидке налагодження логістики допомоги для військових і цивільних.

• 2. Переоцінка Цінностей:

  • Зміни: Пріоритети людей різко змістилися від матеріального до фундаментального: безпека, життя, сім'я, свобода. Багато хто виявив несподівані для себе внутрішні ресурси та здібності, яких раніше не усвідомлював.

  • Висновок: Для багатьох ця війна стала екзистенційним викликом, який змусив переглянути сенс власного життя та місце у світі.

• 3. Психологічний Тягар:

  • Зміни: На жаль, війна принесла і значний психологічний травматизм. Зростає потреба у фахівцях, які працюють з ПТСР (посттравматичний стресовий розлад), тривогою та втратою. Суспільство вчиться не ігнорувати, а визнавати й опрацьовувати ці травми.

  • Важливо: Звернення до психолога чи групи підтримки стає ознакою сили, а не слабкості, що є позитивною зміною в ментальності.

---

🔥Пам'ятаймо, що зміни — це не лише зовнішні події, але й внутрішня робота. Дбаймо про власне ментальне здоров'я та підтримуймо тих, хто поруч.

День української хустки

 День української хустки

7 грудня відзначають Всесвітній день української хустки - потужного оберега в усі часи та всіх поколінь. Свято з'явилося зовсім недавно, але вже стало дуже популярним. 

За старих часів дівчата і жінки носили хустку протягом усього року. При цьому вона була обов'язковим головним убором заміжньої жінки. Хустка була ознакою соціального стану жінки: молоді жінки носили білі або яскраві хустки, старші жінки - темні, вдови - чорні. Хустка також говорила про рівень достатку сім'ї: заможні жінки вкривали голову хустками з дорогих тканин, бідні - з дешевших.

Цікаві факти про українську хустку

• Хустка завжди вважалась оберегом. Якщо хлопець збирався в далеку дорогу, дівчина давала йому свою хустку на знак того, що чекатиме його.

• Якщо в сім’ї хворіло немовля, його сповивали в мамину хустку. Якщо думали, що дитину зурочили, її обличчя витирали сподом спідниці або виворотною стороною ношеної хустки. За традицією, це мало оберігати малюка від хвороб, злих думок і очей.

• Після того як дівчина вийшла заміж, їй було заборонено з’являтися на людях із непокритою головою, а, тим більше, з розпущеним волоссям. У народі це називали «засвітити волосся». За народними уявленнями, така жінка викликала хвороби, неврожай та пошесті. В Україні жінкам досі не можна входити до церкви з непокритою головою.

• Значну роль відігравала хустка під час весілля. Якщо хлопець мав серйозні наміри щодо дівчини (одружитися з нею), він дарував їй дорогий подарунок – чоботи, намисто або хустку. Потім нею «покриватимуть» молоду на весіллі.

• Покривання голови молодої – настільки ж важливий ритуал, як і розплітання коси. Весільний коровай дружби також обов’язково несли на хустці, а його шматочки роздавали гостям за допомогою маленьких хусточок – не «голими» руками.

• Хустка була «індикатором» соціального статусу жінки. Незаміжні дівчата зазвичай носили вінки або стрічки у волоссі, тож їм було необов’язково покривати голову. Якщо ж вони одягали хустку, то зав’язували її вінкоподібно. Після весілля дівчина обов’язково починала покривати голову.

• Також хустка позначала рівень достатку сім’ї. Її тканина та оздоблення свідчили про те, наскільки заможного чоловіка або придане мала жінка. Забезпечені панянки носили хустки з натуральної вовни або шовку.

• Залежно від регіону, жінки використовували різні способи зав’язувати хустки. Наприклад, на Півночі її в’язали під підборіддям, а кінці зав’язували на маківці. На Київщині кінці хустки обгортали навколо шиї та зав’язували на потилиці. На території Середнього Подніпров’я хустку драпірували довкола голови, але так, щоб залишити відкритим денце очіпка.

• Хустки бували фабричними та домотканими. Як правило, їх виготовляли власноруч або купували в жінок, які вміли це робити. На верстатах ткали однотонний квадратний відрізок тканини і нав’язували на ньому тороки. Інколи кінці хусток вишивали однотонними або різнокольоровими нитками – їх залишали на свята або для урочистих подій.

Свято Миколая

 Свято Миколая

Торгівля людьми. Розпізнай небезпеку вчасно.

 Торгівля людьми. Розпізнай небезпеку вчасно.

Для торгівлі людьми не існує державних кордонів чи вікових обмежень. Потрапити в сучасне рабство може будь-хто, не залежно від  рівня освіти чи соціального статусу, віку та статі. Торгівля  людьми – це форма сучасного рабства та порушення прав людини, з метою отримання прибутку з експлуатації чоловіків, жінок і дітей. 

Торгівля людьми має різні види, серед яких примусова праця, рабство, звичаї подібні до рабства, сексуальна експлуатація, використання у порнобізнесі, примусова вагітність, вилучення органів, проведення дослідів над людиною, використання у жебрацтві, втягнення в злочинну діяльність, використання у збройних конфліктах, усиновлення (удочеріння) з метою наживи, продаж дитини. Основними уразливими категоріями осіб, які відносяться до групи ризику потрапити до торгівців людьми є: незаміжні жінки, самотні матері, розлучені особи; молодь, діти вулиці, діти-сироти, вихідці з неблагополучних сімей; сільське населення; внутрішньо переміщені особи; іноземні громадяни – трудові мігранти; особи, які зазнали насильства, у тому числі сексуального; малозабезпечені особи; особи з проблемами психічного здоров’я.

Існує багато причин торгівлі людьми, які є комплексними та взаємопов’язаними.

До внутрішніх чинників належать: соціальна нерівність та низький рівень життя населення; насильство в сім’ї та інші прояви гендерної нерівності; девіантна поведінка членів сім’ї (вживання алкоголю, наркотичних речовин тощо); викривлення моральних цінностей та відсутність духовних принципів певної частини населення; привабливість кращого життя за кордоном та погана обізнаність громадян України щодо можливостей працевлаштування і перебування за кордоном та їх наслідки тощо.

 До зовнішніх чинників торгівлі людьми належать: спрощення можливостей для подорожування; лояльність законодавства до заняття проституцією у багатьох країнах світу; попит на низькооплачувану працю та комерційну сексуальну експлуатацію, особливо дітей; попит на працю в галузях, де основна частина населення не бажає працювати через низку причин, зокрема небезпечні умови праці тощо.

На жаль, Україна також стикається з цією проблемою через воєнний стан, збільшуючи ризик потрапляння в ситуацію торгівлі людьми як всередині країни, так і за її межами. Змушені переїжджати із зони бойових дій в інші регіони або за кордон, багато громадян стають вразливими перед зловмисниками, які можуть використовувати їх.

ВАЖЛИВО ЗНАТИ!!!

Як не стати жертвою торгівлі людьми. Запам’ятайте і розкажіть своїм рідним та друзям про 5 правил безпеки!

1. Надавайте документи лише офіційним особам, збережіть їх електронні копії
2. Повідомляйте близьким про деталі поїздки
3. Не віддавайте нікому мобільний телефон
4. Повідомляйте рідним про місце перебування та роботи. Домовтесь про кодове слово, яке повідомить, що ти в небезпеці
5. Приймайте допомогу лише від офіційних організацій та перевірених осіб

Якщо ви постраждали від торгівлі людьми або стали свідком такого випадку, звертайтеся за номерами:

1547 (цілодобова гаряча лінія з питань протидії торгівлі людьми та домашньому насильству);   527 (Національна гаряча лінія); 102 (поліція)

112 (служба екстреної допомоги, особливо якщо ви перебуваєте в ЄС).