Етика спілкування з військовим/ветераном.

При спілкуванні з людьми, які мають бойовий досвід, зазвичай нас не полишають дві думки: «Як спілкуватися, щоб допомогти/підтримати?» та «Як спілкуватися, щоб не нашкодити?». Ви теж не знаєте, як і про що розмовляти, тому найчастіше просто уникаєте розмов з військовими/ветеранами? Так, війна – це травматичний досвід. Коли людина потрапляє до війська у неї змінюється майже все і важливо з розумінням до цього відноситись. При спілкуванні питання «Як ти?» замало, тому давайте більш детально розглянемо, які теми можна підіймати, а яких слід уникати.

Перш за все, кожна людина – це особистість! До кожної людини, будь-то військовий, ветеран або продавчиня в магазині, потрібно шукати індивідуальний підхід. Пам’ятайте про повагу, особисті кордони та право на власну думку.

Безпечними темами для спілкування з людиною з бойовим досвідом є родина, хобі, їжа, життя до війни тощо. Якщо людині важко підтримувати розмову – почніть першим і розкажіть про себе.

При спілкуванні варто уникати тем, які можуть спровокувати сильну емоційну реакцію. Це теми про війну, політику, справедливість/несправедливість, відчуття провини тощо. Наприклад, питання «Коли це скінчиться?», «А що ти бачив на війні?», «Ти вбивав?», «Тобі було страшно?» не варто підіймати, щоб не викликати хвилю емоцій. Не варто казати «Я тебе розумію», «Ти повинен…», «Усе буде гаразд», бо ці фрази не працюють. Не використовуйте такі слова, як «подвиг», «героїзм», «мужність», краще оберіть щось нейтральне, наприклад, «бойовий досвід». Крім того, майте на увазі, що ветерану/військовому не потрібні ані Ваш жаль, ані Ваші сльози, бо він просто не знає, що з ними робити та як на них реагувати.

Якщо Ви не впевнені в темі, яку підняли – запитайте: «Тобі нормально говорити на цю тему?». А якщо Ви бажаєте підтримати, але не знаєте, як це сказати, – використайте такі фрази: «Ти не сам», «Я підтримую тебе», «Я поруч», «Чим я можу допомогти?», «Ти хочеш про це поговорити?». Якщо відчуваєте незручність, можете сказати таку фразу: «У мене немає такого досвіду, як у тебе, я не розумію, що ти пережив та переживаєш, я можу лише розумом уявити це. Але мені дуже хочеться підтримати тебе!»

Давайте окремо приділимо увагу тому, як спілкуватись по телефону з людиною, яка на передовій. Спілкуючись, не акцентуйте, що Вам без нього погано/страшно; не підіймайте теми, які для людини мають сильне емоційне забарвлення; якщо людина сама заговорила про важку для неї тему – використовуйте активне слухання та емпатію. Пам’ятайте, Ви маєте бути підтримуючою людиною.

Спілкуючись з людиною, яка має бойовий досвід, не забувайте, що наші слова – це також зброя, яка має силу і яка може або захистити або поранити!