Останній дзвоник!

Шановні учні!

Сердечно вітаю вас зі святом останнього дзвоника, що символізує закінчення навчального року. Для багатьох учнів – це успішне подолання чергового рубежу в шкільному житті, перехід до наступного класу.

Щиро бажаю вам міцного здоров’я, успіхів, особистих перемог, реалізації задумів і творчих планів!

Нехай знання, отримані в школі, неодмінно стануть запорукою вагомих здобутків, допоможуть вам досягти омріяних вершин у вашій майбутній діяльності!

Божого вам благословення, щедрої долі, вірних друзів, наснаги, оптимізму та невичерпної енергії!

Щасти вам у всьому! Мирного неба!

 

«Безпека на дорозі- безпека життя»

Відомо, що найдорожчий скарб людини — це її власне життя і здоров’я. Незнання або невміння дотримуватися певних Правил поведінки, необережність часто призводять до втрати не тільки здоров’я, а й навіть життя. Таке трапляється з різних причин, але особливо тоді, коли людина потрапляє на вулицю і не дотримується її законів.

Дорожній рух — процес руху по дорогах транспортних засобів та учасників дорожнього руху, сукупність суспільних відносин, що виникають у процесі переміщення людей і вантажів за допомогою транспортних засобів або без таких у межах дороги. Учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів.

Кожен з нас знає правила етикету за столом, правила внутрішнього розпорядку гімназії, правила поведінки в громадських місцях або громадському транспорті, переході через дорогу чи керуванні транспортним засобом . Людина ,яка дотримується всіх норм поведінки в суспільстві, вважається культурною, а рівень культури особистості вирізняє її в суспільстві.

Сьогодні ми будемо говорити про безпеку на дорозі. Але спочатку зупинимось на кричущих фактах травматизму і смертності на наших дорогах. Спробуємо розібратись в причинах такої сумної статистики. До речі, перша в історії світу дорожньо-транспортна пригода за участю пішохода, яка призвела до смертельного результату, зафіксована більше ста років тому, а точніше 17 серпня 1896 року. Жертвою стала 44-річна мати двох дітей Бріджітт Дрісколл. Сьогодні ситуація на дорогах настільки критична і загрозлива для суспільства ,що Всесвітня організація з охорони здоров’я в 2011 році вимушена була звернутись до Генеральної Асамблеї ООН про застосування не тільки тижня, місячника чи року дій безпеки дорожнього руху. Офіційне відкриття «Десятиліття» відбулось 11 травня 2011 року. «Десятиліття» засноване на 5 опорних питаннях:

• створення дорожньої інфраструктури;
• навчання безпечній поведінці на дорогах;
• будівництво безпечних доріг;
• виробництво безпечних автомобілів;
• забезпечення належної швидкої допомоги потерпілим в ДТП.

Які ж є основні причинами дорожньо-транспортних пригод за участю пішоходів це:

–    перехід дороги у невстановленому місці;

–    несподіваний вихід на проїзну частину;

–    перехід проїзної частини у нетверезому стані

Окрім цього, пішоходи нерідко переходять дорогу, ігноруючи сигнали світлофора чи регулювальника та, як наслідок, потрапляють під колеса авто.

Пішохід зобов’язаний дотримуватись правил дорожнього руху на рівні з іншими його учасниками. Останнім часом це правило є надто актуальним, адже недотримання пішоходами своїх обов’язків як учасника дорожнього руху є причиною значної кількості ДТП на дорогах України. Більше того – пішохід зобов’язаний пам’ятати, що порушення ним правил дорожнього руху є адміністративним правопорушенням та тягне за собою передбачену законом відповідальність.

Яких правил пішохід зобов’язаний дотримуватись визначено розділом 4 правил дорожнього руху “Обов’язки та права пішоходів”.

Згідно п.1.10 правил дорожнього руху пішохід – особа, яка бере участь у дорожньому русі поза транспортними засобами і не виконує на дорозі будь-яку роботу. До пішоходів прирівнюються також особи, які рухаються в інвалідних колясках без двигуна, ведуть велосипед, мопед, мотоцикл, везуть санки, візок, дитячу чи інвалідну коляску;

Отже, що пішохід зобов’язаний пам’ятати при участі в дорожньому русі та яких правил пішохід зобов’язаний дотримуватись. Правила дорожнього руху регламентують своєрідні «10 заповідей пішохода»:

1.    Пішохід зобов’язаний переходити проїзну частину по пішохідних переходах, у тому числі підземних і надземних, а у разі їх відсутності – на перехрестях по лініях тротуарів або узбіч.

2.    Перед виходом на проїзну частину з-за транспортних засобів, що стоять, та будь-яких об’єктів, що обмежують оглядовість, пішохід зобов’язаний впевнитись у відсутності транспортних засобів, що наближаються

3.    Чекати транспортний засіб пішохід зобов’язаний на тротуарах, посадкових майданчиках, а якщо вони відсутні, – на узбіччі, не створюючи перешкод для дорожнього руху.

4.    Після висадки з трамвая пішохід зобов’язаний залишити проїзну частину не затримуючись.

5.    У разі наближення транспортного засобу з увімкненим проблисковим маячком червоного та (або) синього кольору і (або) спеціальним звуковим сигналом пішохід зобов’язаний утриматися від переходу проїзної частини або негайно залишити її.

6.    У разі причетності пішохода до дорожньо-транспортної пригоди пішохід зобов’язаний подати можливу допомогу потерпілим, записати прізвища та адреси очевидців, повідомити орган чи підрозділ поліції про пригоду, необхідні дані про себе і перебувати на місці до прибуття працівників поліції.

7.    У місцях, де рух регулюється, пішохід зобов’язаний керуватися сигналами регулювальника або світлофора. У таких місцях пішохід зобов’язаний перебувати на острівці безпеки або лінії, що розділяє транспортні потоки протилежних напрямків, а у разі їх відсутності – на середині проїзної частини і може продовжити перехід лише тоді, коли це буде дозволено відповідним сигналом світлофора чи регулювальника та переконаються в безпеці подальшого руху.

8.    У темну пору доби та в умовах недостатньої видимості, якщо він рухається узбіччям, пішохід зобов’язаний виділити себе, а за можливості мати на зовнішньому одязі світлоповертальні елементи, для своєчасного їх виявлення іншими учасниками дорожнього руху.

9.    За межами населених пунктів в разі руху узбіччям чи краєм проїзної частини, пішохід зобов’язаний йти назустріч руху транспортних засобів.

10.Також пішохід зобов’язаний не виходити на проїзну частину, не впевнившись у відсутності небезпеки для себе та інших учасників руху; не виходити раптово, вибігати на проїзну частину, в тому числі на пішохідний перехід; не допускати самостійний, без нагляду дорослих, вихід дітей дошкільного віку на проїзну частину; не переходити проїзну частину поза пішохідним переходом, якщо є розділювальна смуга або дорога має чотири і більше смуг для руху в обох напрямках, а також у місцях, де встановлено огородження; не затримуватися і не зупинятися на проїзній частині, якщо це не пов’язано із забезпеченням безпеки дорожнього руху; не рухатися по автомагістралі чи дорозі для автомобілів, за винятком пішохідних доріжок, місць стоянки і відпочинку.

Ну і якщо існують «заповіді пішохода», то повинне існувати й покарання за порушення таких. Відповідно до ч.1 ст.127 Кодексу України про адміністративні правопорушення непокора пішоходів сигналам регулювання дорожнього руху, перехід ними проїзної частини у невстановлених місцях або безпосередньо перед транспортними засобами, що наближаються, невиконання інших правил дорожнього руху тягнуть за собою попередження або накладення штрафу в розмірі трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ну і хотілось би наголосити – за умови дотримання пішоходами цих «10 заповідей» і усвідомлення того що пішохід зобов’язаний дотримуватись на дорозі, залежить не тільки безпека дорожнього руху, а й його життя та здоров’я!

 

Кожен з вас час від часу їздить на вело транспорті, а для деяких це взагалі щоденний вид спорту. А чи всі ви знаєте про безпеку руху велосипедиста?

Озирнувшись довкола, побачиш велосипедистів скрізь. Дехто їде дорогою, дехто — узбіччям, а хтось — просто тротуаром. Складається враження, що їхати можна, де заманеться. Та насправді це не так. Правилами дорожнього руху встановлено спеціальні правила для велосипедистів. Однак знають їх, на жаль, не всі. Перевіримо, чи знаєш їх ти. Як ти гадаєш, ким вважають велосипедиста: водієм чи пішоходом?

Правила дорожнього руху визначають велосипедиста як водія транспортного засобу, та ще й такого, що ускладнює процес руху, оскільки їде повільніше, ніж автомобілі. Отже, якщо велосипедист — водій, а не пішохід, то чи порушують правила велосипедисти, що їздять тротуарами?

Ти вже знаєш, що дітям до 14 років заборонено їздити на велосипедах проїзною частиною дороги. Що ж робити тим, хто не досяг цього віку? Слід кататися на спеціально відведених для цього доріжках і майданчиках. На жаль, їх у містах і селах України дуже мало. Є села, де велосипед — чи не єдиний вид транспорту, яким підлітки можуть дістатися до школи або магазину,  їхати доводиться переважно узбіччям.

Завжди слід пам’ятати, що твій персональний транспорт має два колеса. Він може впасти на слизькій дорозі, під час наїзду на перешкоду. Стійкість ще менша, якщо на велосипеді вантаж. Загалом на велосипеді можна перевозити не більш як 20—30 кг вантажу. На ділянках дороги, де їхати або вести навантажений велосипед важко чи небезпечно, вантаж переносять вручну. Існує два способи перевезення вантажу.

Перший — на багажнику, який кріпиться на рамі. На ньому можна закріпити туристський рюкзак. Перевозити у такий спосіб досить незручно, однак рюкзак можна взяти на спину і долати складні ділянки дороги.

Другий — використання вело рюкзаків. Виготовляють їх з брезенту або іншого міцного матеріалу. Вони кріпляться до багажника, не перешкоджають виконувати маневри, тому популярні серед вело-туристів та рибалок.

 

 

 

Небезпечні способи їзди на велосипеді та відповідні наслідки таких порушень

У велосипедистів існують не тільки правила дорожнього руху, а ще й маневри.

Маневр — це зміна напрямку руху відносно осьової лінії дороги. Хоч на дорозі велосипедистам дозволяється їхати якомога правіше, інколи треба повернути або об’їхати перешкоду.

Перед виконанням маневру велосипедист повинен переконатися, що поблизу немає автомобілів, і попередити про маневр інших учасників дорожнього руху. Водії автомобілів роблять це за допомогою сигнальних вогнів. А велосипедист?

Згідно з Правилами дорожнього руху він подає сигнали маневру рукою.

Подавати сигнал повороту рукою треба за 50 м до місця виконання маневру, а закінчити можна безпосередньо перед його виконанням. Попереджувальний сигнал не надає велосипедисту переваг у русі й не звільняє його від необхідності уважно стежити за дорожньою ситуацією.

 Повороти ліворуч і розвороти на дорозі для велосипедиста заборонені. Якщо йому треба повернути ліворуч або розвернутись у зворотний напрямок, він повинен доїхати до перехрестя чи пішохідного переходу, зійти з велосипеда і перевести його на інший бік дороги.

Слід пам’ятати, велосипедист є водієм транспортного засобу.

Кожні шість годин у світі трапляється ДТП за участю велосипедиста.

Велосипед — нестійкий транспорт і тому має обмежені можливості для перевезення пасажирів та вантажу.

Повертати ліворуч і розвертатися на велосипеді заборонено. Щоб виконати ці маневри, велосипедист повинен зійти з велосипеда, перетнути дорогу як пішохід в установленому для цього місці, а відтак продовжити рух.

 

Про призначення дорожніх знаків ми говоримо постійно, і саме вони несуть колосально велике значення для водіїв.

На своєму шляху у школу, магазин, театр, на стадіон — всюди ви зустрічаєте дорожні знаки. Вони пофарбовані у яскраві кольори  і  видні  здалеку.  Багато з  них  вам  добре відома.

Дорожні знаки виконують ту ж службу, що й світлофори, лінії розмітки проїзної частини вулиць і доріг. Вони допомагають регулювати  і   організовувати  рух   потоків  машин   і   людей.

3наки полегшують роботу водіїв, допомагають їм і пішоходам правильно орієнтуватися у складній обстановці дорожнього руху.

Водії добре знають значення дорожніх знаків і вміло ними користуються. Основні знаки також повинні добре знати вело­сипедисти і пішоходи.

Дорожні знаки класифікують на сім основних груп.Вони розрізняються як за формою, так і за пофарбуванням. На них нанесені різні малюнки, для того щоб швидше визначити їхнє призна­чення.

Діти вашого віку повинні орієнтуватися на 4 основні групи, які ми зараз розглянемо.

Знаки першої групи — попереджувальні: вони попереджа­ють водіїв і пішоходів про можливу небезпеку. їх встановлюють на певній відстані від місця небезпеки так, щоб вони були добре видні. Форма більшості знаків — трикутник білого кольору з чер­воним обводом.

Знаки другої групи — знаки пріоритету: вони встанов­люють черговість проїзду перехресть, а також вузьких діля­нок вулиць.

Знаки третьої групи забороняють будь-які дії водіїв і пішо­ходів, тому їх називають заборонними. Вони мають форму кола білого кольору з червоним обводом. Але бувають також ці   знаки,   пофарбовані   у   червоний   чи  блакитний   колір.

У четверту групу входять наказові знаки. Вони наказують водіям рухатися у певному напрямку, виконувати ті чи інші на­кази, подані на них. Ці знаки круглі, блакитного кольору.

Принципи встановлення дорожніх знаків

Як правило, усі дорожні знаки встановлюють на правому боці вулиці чи дороги лицем назустріч руху, щоб водії і пішо­ходи їх добре бачили.

У великих містах і на всіх головних магістралях встанов­люють знаки з підсвіткою (всередині них поміщені електричні лампочки). їх добре видно у темряві.

Міністерства освіти і науки України

 

Міністерства освіти і науки України 

 

Напередодні літніх канікул в умовах воєнного стану в Україні Міністерство освіти і науки України зосереджує увагу на тому, що одним із важливих пріоритетів в діяльності закладів освіти є профілактика шкідливих звичок та  протиправної поведінки дітей та молоді.

В Україні спостерігаються високі темпи зростання наркоманії. Через наркотики щороку помирає близько тисячі українців. З цією проблемою зіштовхуються в усьому світі, і Україна – не виключення.

Світовий ринок заборонених препаратів змінюється, і значною мірою це пов’язано з розвитком інтернет технологій. У наркозлочинців з’являються нові "безконтактні" канали розповсюдження. Кожен п’ятий факт збуту наркотиків у 2021 році здійснювався за допомогою мережі Інтернет. У 2021 році правоохоронцями обліковано 24,5 тисячі кримінальних правопорушень у сфері обігу наркотичних засобів.

Особливу тривогу викликає те, що порушується стаття 54 Закону України “Про освіту” у частині недостатньої діяльності педагогічних та науково-педагогічних працівників закладів освіти щодо запобігання вживанню здобувачами освіти алкогольних напоїв та наркотичних засобів.

Уживання психоактивних речовин неповнолітніми в Україні набуло значного поширення та являє серйозну небезпеку для подальшого розвитку нашого суспільства, тому профілактика цього явища належить до найбільш пріоритетних соціально-педагогічних проблем.

Як свідчать результати соцопитування, проведеного у квітні минулого року Українським інститутом майбутнього, кожен десятий українець зустрічався з наркотичною залежністю серед своїх близьких – сім’ї, родичів, друзів, сусідів або колег по роботі.

Зросла кількість дівчат-підлітків, які вживають наркотики. Про це свідчать результати дослідження, проведеного за сприяння ЮНІСЕФ, Українським інститутом соціальних досліджень імені Олександра Яременка. Ресурс доступу за посиланням:

https://www.emcdda.europa.eu/system/files/attachments/13559/Zvit- shhodo-narkotykiv-ta-alkogolyu-za-2020-rik.pdf

Так, згідно з даними дослідження, у 2019 році 18,3% дівчат-підлітків мали досвід вживання наркотичних речовин протягом життя, і 16,6% - хлопців.

Для порівняння, у 2015 році, коли проводилася шоста хвиля дослідження ЮНІСЕФ, цей відсоток становив 11,9 у дівчат, і 17,8% - у хлопців, у 2011 році

- 8,4% у дівчат і 21,2% - у хлопців.

Також в дослідженні розглядалися поведінкові практики підлітків, які вживали наркотики. Так, 14% респондентів, що вживали дві та більше наркотичні речовини, грали в азартні ігри протягом 12 останніх місяців, як мінімум 2-3 рази на тиждень.

Серед тих, хто вживає понад дві речовини, також удвічі більше жертв булінгу, ніж серед тих, хто не практикує полінаркоманію — 21,2% та 9,5% відповідно.

Також ті, хто вживає понад дві наркотичних речовини, у 3,7 раза частіше проявляють агресивні форми поведінки, ніж ті, хто не вживає наркотичні речовини - 17,4% та 4,7% відповідно.

Вживання наркотиків в Україні, які відносяться до групи високого ризику, в основному, пов’язане з ін’єкційним способом введення опіатів, виготовлених в «домашніх» умовах (розчин екстракту опію («ширка») та стимуляторів амфетамінового ряду

Внутрішньовенне введення наркотичних речовин призводить до ризику інфікування ВІЛ - інфекцією, гепатитом В та С, сифілісом через використання однієї голки декількома особами. Зауважуємо, що виявлено різке збільшення вживання кокаїну.

Під зловживанням наркотичними засобами згідно із Законом України "Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними" розуміється умисне систематичне незаконне вживання наркотичних засобів. (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/62/95-%D0%B2%D1%80#Text)

Водночас незаконний обіг наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів визначається як діяння з: культивування рослин, включених до Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 травня 2000 року

№ 770 (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/770-2000-%D0%BF#Text), розроблення, виробництва, виготовлення, зберігання, перевезення, пересилання, придбання, збуту, ввезення на територію України, вивезення з території України, транзиту через територію України, використання, знищення наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, що здійснюються з порушенням законодавства про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори.

За результатами останнього міжнародного дослідницького проєкту

«Європейське опитування учнівської молоді щодо вживання алкоголю та наркотичних речовин» (ESPAD), 85,7% усіх опитаних підлітків упродовж свого життя вживали алкогольні напої принаймні один раз. Кількість тих, хто

вживав алкоголь у своєму житті десять і більше разів — 46,3%, що складає майже половину опитаних.

Будь-який рівень вживання алкоголю, незалежно від кількості, призводить до втрати здоров’я. Варто пам’ятати, що є пряма залежність розвитку небезпечних захворювань від доз алкоголю, що споживає людина. Людям, молодшим 18 років, алкогольні напої не можна взагалі.

Відповідно до опитування ESPAD, дівчата дещо раніше за хлопців, вперше пробують алкоголь. За дослідженням, у молодшій віковій групі частка хлопців, які принаймні один раз вживали алкоголь, становить 79,1%, а серед дівчат – 86,6%. Така ж тенденція зберігається у групі підлітків, які мали

«великий» — від 10 до 19 разів і «дуже великий» — 40 і більше разів, досвід споживання алкогольних напоїв. Серед хлопців — це 16,8%, а серед дівчат — 21,8%.

Крім цього, аналіз виявив, що на практику споживання підлітками алкоголю значно впливає чинник урбанізації. Серед опитаних підлітків, які мешкають в обласних центрах, частка тих, хто має «великий» і «дуже великий» досвід споживання алкогольних напоїв, становить 32,7%. Серед респондентів, які проживають у містах обласного підпорядкування, аналогічний показник становить 31,1%, проте поміж респондентів, що мешкають у сільській місцевості, цей показник менший і складає — 25,5%.

У той же час збільшився доступ до алкоголю – більша половина опитаних відзначили, що легко можуть дістати пиво, вино або слабоалкогольні напої. Вино, разом зі слабоалкогольними напоями – найпоширеніші серед підлітків.

Значна кількість респондентів (16,0%) оцінили ступінь свого сп’яніння під час останнього вживання алкогольних напоїв на рівні від 5 до 10 балів, що можна схарактеризувати як «значне» сп’яніння.

Чому підлітки вживають алкоголь?

Одна з найчастіших причин, яку вказують – для того, щоб «поліпшити» вечірку чи святковий захід, зробити їх більш емоційними та веселішими. Причина вживання: «Тому що це – весело» – виявлена у 19,9% опитаних.

Переважно, підлітки починають вживати алкоголь, коли стають більш самостійними, проводять більше часу без нагляду, а роль друзів у їхньому житті посилюється.

Дівчата помітно частіше вживають алкоголь для того, щоби подолати внутрішній психологічний дискомфорт, позбутися поганого настрою, підбадьорити себе.

Дослідження показало тенденцію до збільшення регулярного вживання алкоголю серед підлітків та пов’язаних із цим ризиків.

Вживання алкоголю небезпечне для підлітків, це може призводити до:

·                 проблем у школі;

·                 соціальних проблем;

·                 юридичних проблем;

·                 фізичних проблем: похмілля, хвороби;

·                 небажаної, незапланованої та незахищеної сексуальної активності;

·                 фізичного та сексуального насилля;

·                 підвищеного ризику самогубств та вбивств;

·                 ДТП, пов’язаних з алкоголем;

·                 проблем із пам’яттю;

·                 зловживання іншими речовинами;

·                 змін у мозку, що можуть мати незворотні наслідки;

·                 отруєння алкоголем.

 

За результатами опитування, проведеного у 2019 році, спостерігається стійка тенденція до зменшення куріння серед підлітків. У 2003 році досвід куріння мали 70% опитуваних, а в 2019 цей показник склав – 50%.

За інформацією департаменту захисту інтересів дітей та протидії насильству Офісу Генерального прокурора України, упродовж останніх років в Україні спостерігається позитивна тенденція до зниження дитячої злочинності. У порівнянні 2020 роком в 2021 - цей показник знизився на 12,4% (з 3708 до 3247 проявів).

Відповідно і кількість неповнолітніх, які вчинили кримінальні правопорушення, зменшилась на 12,1% (з 3013 до 2649 осіб). Упродовж січня

–  квітня поточного року цей показник знизився на 65,2% (з 808 до 281 проявів). Кількість неповнолітніх, які вчинили кримінальні правопорушення, зменшилась на 65,3% (з 628 до 218 осіб).

Стосовно   неповнолітніх   упродовж   минулого   року   вчинено   5178

злочинів проти 4626 за аналогічний період 2020 року (+11%), у поточному році

–  1444 проти 1690 за аналогічний період минулого року.

Більш детальна інформація з питань дитячої злочинності знаходиться у відкритому доступі на сайті Офісу Генерального прокурора України за посиланням: https://gp.gov.ua/ua/posts/statistika.

Водночас зосереджуємо увагу на тому, що помешкання українців грабують не лише солдати ворожої армії, а й наші земляки. Натепер Нацполіція України розслідує понад 5,5 тис. кримінальних проваджень за скоєння майнових злочинів у період війни - близько 1200 осіб отримали повідомлення про підозру в мародерстві.

 

 

Міністерство освіти і науки зосереджує увагу на виконанні органами та закладами освіти в межах компетенції Плану заходів з реалізації Національної стратегії реформування системи юстиції щодо дітей на період до 2023 року, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27 листопада 2019 р. № 1335-р.Ресурс доступу за посиланням:

https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-zatverdzhennya-planu-zahodiv-z-a1335r

Втрата рідних та близьких, житла та роботи, вимушене переселення стають причиною збільшення неблагополучних родин в Україні, тих хто зламався через війну.

У цей складний час, який переживає наша країна, перед педагогічними працівниками постає безліч питань щодо того, як організувати превентивну роботу з дітьми. Виникає потреба адаптувати знання та практику, що застосовувалися і спрацьовували у мирний час, - до реалій війни, реагуючи на виклики суспільства в умовах війни.

Ковід та війна навчили освітян справлятися з будь - яким обсягом інформації. Тому дистанційне навчання є тим певним порятунком, який дозволяє не прив’язуватися до площ, до наповненості класів, але забезпечити при цьому максимально можливий обсяг залучення дітей до заходів із запобігання шкідливим звичкам.

В умовах воєнного стану, використовуючи різні форми дистанційної роботи, можна долучити кожну дитину і кожного вчителя, практичних психологів та соціальних педагогів до емоційного розвантаження дітей і всіх учасників освітнього процесу, щоб якось відірвати їх від бомбардувань і жахів війни. Сам освітній процес є елементом тієї соціалізації, яка дозволяє певним чином абстрагуватися від певних реалій війни.

Оновлений банк кращих практик психолого-педагогічного супроводу та підтримки учасників освітнього процесу в умовах воєнних дій і збройних конфліктів, надання соціально-психологічної допомоги постраждалим від насильства та торгівлі людьми розміщений на вебсайті ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти» за покликанням: http://surl.li/bytpj

Новітні технології дозволяють здійснювати спілкування з людиною де б вона не знаходилась, сучасні діти достатньо знаються на інформаційних технологіях і володіють навичками роботи з комп’ютером. Тому вчитель має можливість направити діяльність учнів у соціальних мережах в потрібне русло, зробити її більш змістовною та використовувати для реалізації виховних цілей.

Для проведення такої роботи можна використовувати соціальні мережі, сервіси Google Classroom, ClassDojo, Zoom та проводити різноманітні

челленджі, флешмоби та квести. В інших сервісах - зустрічі, спільні перегляди, виховні години тощо.

Однак загальна мета профілактики вживання психоактивних речовин набагато ширше: це здоровий і безпечний розвиток дітей і молоді для реалізації їх талантів і потенціалу, їх участі в житті своєї спільноти і суспільства. Ефективна профілактика в значній мірі сприяє позитивній взаємодії дітей, молоді та дорослих зі своїми сім'ями та суспільством.

Маргінальна молодь в бідних громадах з невеликою підтримкою сім'ї, або без неї, особливо схильна до ризику. Те ж саме стосується дітей, окремих осіб і спільнот, які знаходяться в атмосфері війни.

Емоційні розлади (наприклад, тривога, депресія) і поведінкові розлади пов'язані з більш високим ризиком вживання психоактивних речовин в підлітковому віці. Важливо якомога раніше розпочинати просвітницьку роботу із батьками щодо підтримки дітей з емоційними і поведінковими розладами .

Доброзичливий стиль виховання дітей, при якому батьки встановлюють правила прийнятної поведінки, уважно стежать за вільним часом і моделями дружби, допомагають здобувати особисті та соціальні навички, що є зразком для наслідування, є одним з найпотужніших чинників захисту від вживання психоактивних речовин та інших ризикованих форм поведінки.

З метою забезпечення комплексного інтегрованого підходу до протидії домашньому насильству та сприяння реалізації прав осіб, постраждалих від домашнього насильства, шляхом проведення превентивних заходів, ефективного реагування на факти домашнього насильства наказом МОН від 02.10.2018 № 1047 затверджено Методичні рекомендації щодо виявлення, реагування на випадки домашнього насильства і взаємодії педагогічних працівників із іншими органами та службами. Режим доступу:

https://mon.gov.ua/ua/npa/pro-zatverdzhennya-metodichnih-rekomendacij- shodo-viyavlennya-reaguvannya-na-vipadki-domashnogo-nasilstva-i-vzayemodiyi- pedagogichnih-pracivnikiv-iz-inshimi-organami-ta-sluzhbami

Регулювання батьківської відповідальності за виховання є актуальними в сучасних умовах і ці питання унормовані в таких нормативно-правових актах України щодо прав, обов’язків та відповідальності батьків за виховання дітей:

Закон України «Про освіту», стаття 55. Права та обов’язки батьків здобувачів освіти;

Закон України «Про охорону дитинства», стаття 12. Права, обов’язки та відповідальність батьків за виховання та розвиток дитини;

Цивільний кодекс України, стаття 1179. Відшкодування шкоди, завданої неповнолітньою особою;

Кодекс України про адміністративні правопорушення, стаття 184. Невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов’язків щодо виховання дітей;

Кримінальний кодекс України, стаття 166. Злісне невиконання обов’язків по догляду за дитиною або за особою, щодо якої встановлена опіка чи піклування;

Сімейний кодекс України, стаття 164. Підстави позбавлення батьківських прав, тощо.

Відповідно до Концепції «Нової української школи», затвердженої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016 р. № 988-р, заклади освіти у тісній взаємодії з сім’єю і найближчим оточенням школяра вирішують двоєдине завдання: збереження і зміцнення здоров’я та виховання гармонійно розвиненої, освіченої, творчої, соціально активної та відповідальної особистості.

У Концепції «Нової української школи» наголошено на формуванні в учнів відповідальності за здоров’я, умінь застосовувати знання в реальних життєвих умовах. Провідним засобом реалізації вказаної мети є запровадження компетентнісного підходу в освітній процес закладів загальної середньої освіти на основі ключових компетентностей як результату навчання.

В нагоді стане онлайн модуль для керівних кадрів закладів освіти (директор, заступник директора з виховної роботи) та класних керівників

«Освіта на основі життєвих навичок», які розміщено у вільному доступі на порталі Превентивної освіти : http://autta.org.ua/

Рекомендуємо впроваджувати апробовані передовою міжнародною та вітчизняною практикою профілактичних стратегій формування життєвих навичок, розроблення нових і удосконалення чинних програм та методик розв’язання наркотичних, алкогольних та превентивних проблем серед дітей та молоді згідно з вимогами МОН до наукових, науково-методичних та освітніх видань.