День Незалежності

Перший День Незалежності

Депутати Верховної Ради Української РСР 16 липня 1990 року ухвалили Декларацію про державний суверенітет. Вона проголошувала право України безпосередньо створювати відносини з іншими державами, укладати з ними договори, обмінюватися дипломатичними, консульськими та торговельними представництвами.

Декларація визнавала самостійність ще радянської республіки у питаннях науки, освіти, культурного і духовного розвитку української нації.

Декларація про державний суверенітет. Вінницька ОДА

Водночас того ж 16 липня 1990 року Верховна Рада ухвалила постанову "Про День проголошення незалежності України":

"Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки постановляє: вважати день 16 липня Днем проголошення незалежності України і щорічно відзначати його як державне загальнонародне свято України".

17 березня 1991 року в УРСР провели референдум і республіканське опитування про те, чи згодні громадяни, щоб Україна лишалася у складі Союзу Суверенних Республік на підставі Декларації про державний суверенітет України. Позитивно відповіли 80 % опитаних.

І вже 18 червня 1991 року до Кодексу законів про працю Української РСР, який визначає і державні свята, внесли запис: "16 липня — День незалежності України" (статті 73).

Тож першу свою річницю незалежності Україна відзначила 16 липня 1991 року — ще фактично у складі СРСР.

Шлях до 24 серпня

Однак через місяць після першого святкування стався Серпневий путч — спроба позбавити влади президента СРСР Михайла Горбачова і повернути колишній державний лад.

Тож 24 серпня 1991 року на позачерговій сесії Верховної Ради України 346 депутатів проголосували за ухвалення Акту проголошення незалежності України. Документ проголошував створення самостійної Української держави. Текст акту складався з 93 слів, був набраний на друкарській машинці та вміщався на одному папірці.

Щоб легітимізувати нову державу та завадити генпрокурору Радянського Союзу оголосити це рішення незаконним, Верховна Рада вирішила провести 1 грудня 1991 року всеукраїнський референдум щодо проголошення незалежності України.

На референдум винесли одне запитання: "Чи підтверджуєте Ви Акт проголошення незалежності України?" У голосуванні взяли участь 31 891 742 людини — 84,18 % населення України. З них 90,32 % (28 804 071 людина) проголосували за.

І вже 20 лютого 1992 року Верховна Рада ухвалила нову постанову "Про День незалежності України":

"1. Вважати день 24 серпня Днем незалежності України і щорічно відзначати його як державне загальнонародне свято України. 2. Постанову ВР УРСР «Про День проголошення незалежності України» від 16 липня 1990 року вважати такою, що втратила чинність".

Після цього дату державного свята замінили й у Кодексі законів про працю. Від 1992 року День незалежності України щороку відзначаємо 24 серпня.

З днем прапора

 

Щорічно, 23 серпня, українці відзначають День прапора 2023. Свято засноване указом Леоніда Кучми в 2004 році з метою виховання поваги громадян до державних символів України.

Український прапор - наша гордість і найвідоміший символ України. Під час повномасштабної війни весь світ дізнався про самовідданість і хоробрість українського народу, а наш синьо-жовтий прапор вивішують з балконів, носять на собі і прикріплюють до машини на знак підтримки українців.

У День прапора України 2023 розповідаємо історію державного символу та роз'яснюємо значення його кольорів.

Що символізує прапор України

Державний Прапор України затверджено Верховною Радою 28 січня 1992 року. Це прапор з двох рівновеликих горизонтальних смуг синього (вгорі) і жовтого (внизу) кольорів, із співвідношенням ширини прапора до його довжини 2:3.

Немає офіційної відповіді, чому прапор України синьо-жовтий. Найпопулярніше "народне" тлумачення говорить, що синя смуга означає ясне небо, а жовта - золоте пшеничне поле під ним.

Є також версія, що кольори прапора здавна символізують головні стихії природи - вогонь і воду. А по релігійному трактуванню жовтий колір уособлює Бога і духовність, а синій - все земне.

Як створили прапор України

Перша історична згадка про поєднання синього і жовтого кольору в українській символіці датується 1256 роком - роком заснування Львова. Герб цього міста прикрасив золотий лев на синьому тлі.

Таке ж поєднання кольорів можна побачити на прапорах, значках, гербах і нагородах часів козацтва, особливо починаючи з XVIII століття. Часто у запорожців були сині прапори, прикрашені золотистими орнаментами, образами православних святих або ж козаків.

Листівка, випущена в м. Броди в 1902 р. / фото: istpravda.com.ua

Вважається, що сучасні кольори прапора як державного символу України з'явилися під час правління гетьмана Івана Мазепи, якому шведський король дозволив використовувати в символіці кольори прапора Швеції. Ось чому прапор України схожий на шведський. Під такими прапором Мазепа бився з Петром I у Полтавській битві.

Поєднання синього і жовтого кольорів остаточно оформилося як єдинонаціональне на початку XX століття. Перше офіційне визнання синьо-жовтого прапора відбулося 22 березня 1918 року за законом Центральної Ради.

Досі не відомо точно, в якому порядку розташовувалися кольори на прапорі УНР. Цілком можливо, що використовувалися як синьо-жовтий, так і жовто-синій варіанти.

23 серпня - це дата, коли в Україні відзначають День прапора в наші дні. Свято відзначають за день до Дня Незалежності.

Чому український прапор пропонують перевернути

Правильна назва державного прапора України - синьо-жовтий. Його кольори розташовані в такому порядку: вгорі - синій, внизу - жовтий.

Така послідовність кольорів подобається не всім. Деякі люди пропонують поміняти кольори на прапорі місцями, оскільки вірять, що жовто-синій колір прапора принесе розквіт Україні.

Якщо ж звернутися до історії, то можна помітити, що довго час порядок смуг на прапорі був невизначеним і використовувався в двох варіантах. Але з 1848 року поступово став переважати синьо-жовтий варіант, який і закріпили в XX столітті.