Вшанування пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 років
Щороку в четверту суботу листопада Україна вшановує пам’ять жертв Голодомору 1932–1933 років і масових штучних голодів 1921–1923 і 1946–1947 років. У 2022-му День пам’яті жертв голодоморів припадає на 26 листопада.
Україна втратила внаслідок Голодомору і масових штучних голодів мільйони людських життів. У 2006-му Законом України Голодомор 1932–1933 років визнаний геноцидом Українського народу.
Цього року ми вшановуватимемо жертв сталінського геноциду в умовах повномасштабної війни Росії проти України, яка супроводжується геноцидними практиками проти українців. Трагічні події та злочини, які розгортаються на наших очах, з усією наочністю демонструють: жива пам’ять надзвичайно важлива; ті, хто чинить злочини проти людства, мають бути засуджені світовою спільнотою, а жертви – вшановані.
1933 рік для України став часом національної катастрофи, яка поставила націю на межу зникнення. Цей голод не був наслідком стихійного лиха, засухи або неврожаю, а став результатом цілеспрямованої політики комуністичного тоталітарного режиму. Насильницьким вилученням продовольства, блокадою сіл і цілих районів, забороною виїзду за межі України, згортанням сільської торгівлі та репресіями комуністи створили для українців умови, несумісні з життям, і тим самим здійснили масове вбивство голодом.
четвер, 24 листопада 2022 р.
В Україні 21 листопада відзначається День Гідності та Свободи.
Його встановлено згідно з Указом Президента від 13 листопада 2014 року на честь початку цього дня двох знаменних подій у новітній українській історії - Помаранчевої революції 2004 року та Революції Гідності 2013 року, повідомляє Укрінформ.
День Гідності та Свободи став своєрідним наступником свята Дня Свободи, що відзначався на честь Помаранчевої революції з 2005 по 2011 роки 22 листопада, але був скасований.
Саме 21 листопада 2013 року відбулися перші протестні акції української громадськості у відповідь на рішення тодішньої влади щодо припинення курсу на євроінтеграцію та скасування процесу підготовки до підписання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом.
Однак на відміну від подій Помаранчевої революції, цього разу обстоювання гідності та свободи коштувало багатьох життів українських патріотів: 106 людей були вбиті і понад 2 тис. поранені. А навесні 2014 року розпочалася військова агресія росії, яка супроводжувалася окупацією Криму та окремих територій Донецької та Луганської областей.
«Україна щодня доводить, що гідність та свобода сильніші за підлість і терор. Згадайте ту зиму на Майдані. Було холодно, темно, страшно. Не лише за себе, а й за майбутнє країни. Але наша віра була сильнішою, і врешті ми перемогли. Ця віра за дев’ять років загартувалася та зміцнилася. Це одна з причин, чому я переконаний, що Україна вистоїть цю зиму та переможе»
Цьогоріч День Гідності та Свободи відзначається на тлі повномасштабного вторгнення рф, яке розпочалося 24 лютого. Україна знову бореться за свою свободу та незалежність, захищаючись від агресора.
Державами-членами Організації Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури, що зібралися в Парижі на двадцять восьму сесію Генеральної конференції ЮНЕСКО 25 жовтня – 16 листопада 1995 р., звертаючи особливу увагу на обов’язок розвивати та забезпечувати поважання прав людини та основних свобод для всіх без винятку незалежно від їхньої раси, статі, мови, національної належності, релігії або стану здоров’я і боротися з проявами нетерпимості, було прийнято та урочисто проголошено Декларацію принципів толерантності https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_503#Text , зі сповненням рішучості зробити все необхідне для утвердження ідеалів толерантності в суспільстві, оскільки толерантність є не тільки важливим принципом, а й необхідною умовою миру та соціально-економічного розвитку всіх народів.
16 листопада – дата щорічного святкування події урочисто проголошена статтею 6 Декларації принципів толерантності, для того, щоб піднести громадську свідомість, звернути увагу на небезпеку, приховану в нетерпимості, протидіяти її проявам, сприяти формуванню психології толерантності та вихованню в її дусі.
Що означає толерантність (терпимість)?
За змістом статті 1 Декларації толерантність означає поважання, сприйняття та розуміння багатого різноманіття культур нашого світу, форм самовираження та самовиявлення людської особистості. Формуванню толерантності сприяють знання, відкритість, спілкування та свобода думки, совісті і переконань.
Толерантність – це не поступка, поблажливість чи потурання. Толерантність – це, передусім, активна позиція, що формується на основі визнання універсальних прав та основних свобод людини.
Стосовно поважання прав людини виявлення толерантності не означає терпимого ставлення до соціальної несправедливості, відмови від своїх або прийняття чужих переконань. Це означає, що кожен може дотримуватись своїх переконань і визнає таке саме право за іншими.
Толерантність є однією з шести фундаментальних цінностей людства, поряд із свободою, рівністю, солідарністю, повагою до природи, загальним обов’язком, що закріплені в Декларації тисячоліття Організації Об’єднаних Націй (2020) https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_621#Text
Актуальність теми для дітей
Сьогодні спостерігається різноманіття випадків нехтування в сучасному суспільстві загальнолюдськими цінностями, порушення прав людини, особливо соціальних вразливих категорій населення та дітей у різних сферах життя, прояви нетолерантного ставлення до дитини у сім’ї, між дітьми та іншими учасниками освітнього процесу в закладах освіти, осередках дитячого дозвілля тощо.
Як закріплено у статті 4 Декларації принципів толерантності саме виховання є найефективнішим засобом запобігання проявам нетерпимості. Виховання в дусі толерантності починається з прищеплення людям знань про їхні права та свободи з метою забезпечити їхню реалізацію та зміцнити прагнення кожного до захисту прав інших, має бути націлене на протидію негативним впливам, які викликають страх та відособлюють від інших, повинне розвивати в молоді здібності до незалежного мислення, критичної оцінки та формувати високі моральні критерії.
З метою виховання чуйних і відповідальних громадян, відкритих до сприйняття інших культур, здатних цінувати свободу, поважати людську гідність та індивідуальність, запобігати конфліктам або розв’язувати їх ненасильницькими засобами особливу увагу слід приділяти питанням підвищення рівня педагогічної підготовки, навчальних планів, змісту підручників і занять, удосконалення інших навчальних матеріалів, застосовуючи нові освітні технології.
Ліміт людяності у сучасному світі
«Всі ми різні, але всі ми рівні» – основоположний вектор толерантності за нормами міжнародного права та національного законодавства.
Беручи до уваги, що визнання гідності, яка властива всім членам людської сім’ї, і рівних та невід’ємних їх прав є основою свободи, справедливості та загального миру, у Загальній декларації прав людини (1948 р.) https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_015#Textз поміж іншого проголошується право кожного на свободу думки, совісті та віросповідання (стаття 18), на свободу переконань і на їхнє вільне висловлювання (стаття 19) та право на освіту, яка повинна бути спрямована на повний розвиток людської особи і збільшення поваги до прав людини і основних свобод, та сприяти взаєморозумінню, толерантності та дружбі між усіма народами, расовими і релігійними групами.
В преамбулі Конвенції ООН про права дитини (1989 р.) https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_021#Text наголошено, що дитина має бути повністю підготовлена до самостійного життя в суспільстві та вихована в дусі ідеалів, проголошених у Статуті Організації Об’єднаних Націй, і особливо в дусі миру, гідності, терпимості, свободи, рівності і солідарності. У статті 29 Конвенції акцентовано, що освіта має бути спрямована на підготовку дитини до свідомого життя у вільному суспільстві в дусі розуміння, миру, терпимості, рівноправності чоловіків і жінок та дружби між усіма народами, етнічними, національними і релігійними групами, а також особами з корінного населення.
Закон України “Про освіту” (2017р.) https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19#Textунормовує поняття безпечного освітнього середовища як сукупності умов у закладі освіти, що унеможливлюють, зокрема, заподіяння учасникам освітнього процесу фізичної, майнової та/або моральної шкоди, зокрема внаслідок фізичного та/або психологічного насильства, експлуатації, дискримінації за будь-якою ознакою, приниження честі, гідності, ділової репутації (зокрема шляхом булінгу (цькування), поширення неправдивих відомостей тощо), пропаганди та/або агітації, у тому числі з використанням кіберпростору.
Важливо відмітити серед засад державної політики у сфері освіти та принципів освітньої діяльності, визначених у статті 6 Закону “Про освіту”, такі як людиноцентризм, забезпечення рівного доступу до освіти без дискримінації за будь-якими ознаками, у тому числі за ознакою інвалідності, формування поваги до прав і свобод людини, нетерпимості до приниження її честі та гідності, фізичного або психологічного насильства, а також до дискримінації за будь-якими ознаками.
Толерантність як суспільна цінність закріплена в статтях 54, 55 Закону України “Про освіту” через призму обов’язку педагогічних працівників та батьків здобувачів освіти поважати гідність, права, свободи і законні інтереси дитини та інших учасників освітнього процесу, а також настановленням і особистим прикладом утверджувати повагу до суспільної моралі та суспільних цінностей, зокрема правди, справедливості, патріотизму, гуманізму, толерантності, працелюбства.
Як стати толерантним?
Толерантна людина, передусім, поважає право кожного на індивідуальність. Інший – не означає гірший. Ціннісною є повага до думок, почуттів та переконань, відмінних від особистісних. Навчаймося не змінювати людей, а сприймати такими, якими вони є.
Будьмо толерантними, друзі, шукаймо єдності у різноманітності!
Урок на тему мінної безпеки
середу, 9 листопада 2022 р.
9 листопада день української писемності та мови
Мова − це найважливіший засіб спілкування і пізнання та один із ключових факторів незалежності країни. Щороку 9 листопада Україна відзначає День української писемності та мови. Це свято було встановлено указом Президента України 6 листопада 1997 року. Зазвичай в цей день вшановують пам’ять Преподобного Нестора-Літописця, послідовника творців слов’янської писемності Кирила і Мефодія, відзначають найкращих популяризаторів українського слова та проводять Всеукраїнський радіодиктант національної єдності, до якого приєднуються навіть українці, які живуть за кордоном.
Нестор-Літописець був священнослужителем Київсько-Печерської Лаври та літописцем. Дослідники вважають, що саме з праці «Повість минулих літ» (XI − початок XII століття), автором якої він є, починається писемна українська мова.
А от витоком сучасної літературної української мови вважається відома поема «Енеїда» Івана Котляревського − перша масштабна пам’ятка українського письменства, що була укладена розмовною українською мовою.
Цікаві факти:
22 травня 2019 року Кабінет міністрів затвердив нову редакцію українського правопису. Цей документ був розроблений на фундаменті української правописної традиції з урахуванням новітніх мовних явищ, що набули поширення в різних сферах суспільного, наукового й культурного життя.
15 травня 2019 року Президент України Петро Порошенко підписав закон про функціонування української мови як державної.
16 липня 2019 року в Україні набув чинності закон про мову, завданням якого є об’єднати Україну, гарантувати кожній людині право на отримання інформації і послуг українською мовою в усіх публічних сферах на всій території нашої держави.
Упродовж століть українська мова зазнавала суттєвих утисків і заборон з боку різних держав, залежно від того, під чиєю владою опинялася Україна. Нині українська мова має державний статус.
Сучасна українська мова налічує близько 256 тисяч слів і включена до списку мов, які успішно розвиваються.
Для запису української мови використовують адаптовану кирилицю («гражданка»).
Українська мова одна з найкрасивіших мов та визнана другою за мелодійністю мовою світу після італійської.
Українська мова належить до слов’янської групи індоєвропейської мовної сім’ї.
Українська мова поширена також у Білорусі, Молдові, Польщі, Росії, Румунії, Словаччині, Казахстані, Аргентині, Бразилії, Великій Британії, Канаді, США та інших країнах, де мешкають українці.
Українська мова є результатом інтеграції трьох діалектів праслов’янської мови – полянського, деревлянського та сіверянського.
З погляду лексики, найближчою до української є білоруська мова (84% спільної лексики), потім іде польська (70% спільної лексики) і словацька (68% спільної лексики).
Якщо з українською мовою В тебе, друже, не все гаразд, Не вважай її примусовою, Полюби, як весною ряст. Примусова тим, хто цурається, А хто любить, той легко вчить: Все, як пишеться, в ній вимовляється, – Все, як пісня, у ній звучить. І журлива вона, й піднесена, тільки фальш для неї чужа. В ній душа Шевченкова й Лесина, І Франкова у ній душа. Дорожи українською мовою, Рідна мова – основа життя. Хіба мати бува примусовою? Непутящим бува дитя!
Міжнародний день запобігання експлуатації довкілля під час війни та збройних конфліктів
Спалені ліси та знищені посіви, забруднені водойми, отруєні ґрунти. Під час війн та збройних конфліктів довкілля майже завжди зазнає значних втрат.
Аби захист довкілля став частиною стратегій запобігання війнам та підтримання миру, ООН проголосила 6 листопада Міжнародним днем запобігання експлуатації навколишнього середовища під час війни та збройних конфліктів.
За даними ЮНЕП, щонайменше 40 % усіх внутрішніх конфліктів за останні 60 років пов’язані з експлуатацією природних ресурсів – лісів, золота та нафти, родючої землі та води.
Україна, на жаль, не є винятком. На сьогодні наші унікальні донецькі флора і фауна нещадно експлуатуються та знищуються. А шкода, заподіяна частині Донбасу, величезна. Це і затоплення шахт, деградація ґрунтів, брак питної води, знищення унікальних степових територій.
На цих землях постраждали та зазнали руйнувань території та об’єкти природно-заповідного фонду такі як:
відділення Українського степового природного заповідника «Крейдова флора», територію якого побили «гради»;
відділення Луганського природного заповідника «Трьохізбенський степ», де досі проводяться військові дії;
північна частина національного природного парку «Меотида», яку розорили сепаратисти, залишивши окопи та бліндажі, а також територію однієї з природних перлин країни – національного природного парку «Святі Гори», що під Слов’янськом.
Для відновлення та збереження цих територій:
Урядом схвалений проєкт Указу Президента “Про розширення території НПП «Меотида»;
покращуються умови функціонування парків - оновлюються приміщення для адміністрації і транспорт;
цього року стартував проєкт Emerland, який передбачає розвиток туристичного потенціалу НПП “Святі гори”. Він започаткований Міндовкіллям спільно з народними депутатами та місцевими органами влади Донеччини.
