З НОВИМ РОКОМ!
Новий рік - нова сторінка життя. Так нехай на ній не буде порожнього місця, нехай вона заповниться безліччю фарб, яскравих подій і пригод. Нехай в новому році вас супроводжує удача, успіх і достаток. Насолоджуйтесь кожною миттю вашого життя, будьте з коханими, оточуйте себе і своїх близьких теплом і турботою, зігрівайте їх своєю любов'ю, а вони у відповідь зігріють вас. Будьте щасливі, з Новим роком!
1. Перебувати на вулиці після 21- ї години без супроводу дорослих.
2. Дивитися телевізор більше 3 - х годин на день.
3. Знаходитись біля водойм без нагляду дорослих, безпечне перебування біля річок та водоймищ, що вкриті кригою .
4. Близько знаходитись під будинками,
де висять бурульки.
5. Самостійно вмикати і вимикати газо- та електроприлади.
6. Без
нагляду дорослих вживати ліки та медичні препарати, користуватись ртутним
термометром.
7. Вживати алкогольні та слабоалкогольні напої, тютюнові вироби...
8. Дотримуйся правил ПДР.
9. Дотримуйся правил пожежної безпеки та поводження з електроприладами.
10. Дотримуйся правила поведінки в громадських місцях .
11. Дотримуйся правил особистої безпеки на вулиці.
12. Дотримуйся правил безпечної поведінки на воді взимку.
13. Дотримуйся правила поведінки, коли ти один вдома.
14. Дотримуйся правил безпеки при поводженні з тваринами .
15. Не грай з гострими, колючими та ріжучими, легкозаймистими та вибухонебезпечними предметами, вогнепальною та холодною зброєю, боєприпасами.
16. Не вживай лікарські препарати без призначення лікаря.
17. Не можна використовувати піротехніку різного виду під час воєнного стану
Правила поведінки під час
ожеледиці
Ходи не поспішаючи, ноги злегка
розслаб у колінах, ступай на всю підошву. Руки мають бути вільні. Пам'ятай, що
поспіх збільшує небезпеку під час ожеледиці, тому виходь із будинку повільно.
У разі порушення Рівноваги
швидко присядь — це найбільш реальні шанс утриматися на ногах.
Падай із мінімальної шкодою для
свого здоров'я. Відразу присядь, щоб знизити висоту. У момент падіння зберись,
напруж м'язи, а доторкнувшись до землі, обов'язково перекотися — удар, спрямований
на тебе, зменшиться.
Не тримай руки в кишенях: це
збільшує можливість не тільки падіння, а й важких травм, особливо переломів.
Обходь люки: як правило, вони
покриті льодом. Крім того, люки можуть бути погано закріплені, що збільшує
ризик травмування.
Ідучи тротуаром, не проходь
близько до проїжджої частини дороги. Це небезпечно, адже є ризик підковзнутися
і впасти по, колеса автомобіля, що проїжджає.
Не перебігай проїжджу частину
дороги під час снігопаду та ожеледиці, пам'ятай, що через ожеледицю значно
збільшаться відстань гальмівного шляху.
Якщо ти впадеш і деякий час відчуєш біль у голові й суглобах, нудоту - терміново звернися до лікаря.
Правила поведінки на льоду
Часто міцність льоду перевіряють палицею: якщо після
удару на нім з'являється вода, негайно повертайтеся назад. Причому, перші кроки
потрібно робити не відриваючи підошви. Не можна також стрибати та бігати по
льоду, збиратися великими групами на одному місці. На початку зими, небезпечною
є середина водоймища, а в кінці зими - прибережні ділянки.
Щоб ні з ким не трапилося лиха, потрібно обережно
поводитись на льоду. Найбільш небезпечна крига – перша та остання, адже така
крига ще надзвичайно тонка, неміцна і не витримує маси навіть маленької дитини
.
В Україні діє воєнний стан та тривають бойові дії, тож
кожен учень закладу загальної середньої освіти повинен знати основні правила
поведінки та дій під час повітряної тривоги, обстрілів, комендантської години.
Повітряна тривога
Якщо ви почули гудки сирен,
переривчасті гудки підприємств або звуки гучномовця, що тривають протягом
декількох хвилин, це означає попереджувальний сигнал «Увага всім». Про алгоритм дій неодноразово повідомляли в Державній
службі надзвичайних ситуацій України, він такий:
• увімкніть телебачення або радіо. Інформація
звучатиме через офіційні канали протягом 5 хвилин після звучання сирен;
• зосередьтесь, прослухайте повідомлення та виконуйте
почуті інструкції. Залишайте теле- радіоканали увімкненими. З них може
надходити подальша інформація;
• зазвичай під час тривоги на офіційних каналах
звучить інформація від місцевої влади про повітряну тривогу, під час якої треба
взяти запас харчів, води та прямувати до найближчого укриття;
• повідомте про почуте сусідам чи знайомим, за
необхідності надайте їм допомогу;
• у разі виникнення надзвичайної ситуації телефонуйте
101;
• в Україні працює мобільний застосунок «Повітряна тривога», який сповіщає про небезпеку у
конкретному регіоні. Його можна завантажити у Gogle Play Market та AppStore.
Як поводитися під час
обстрілу
Якщо ваше житло розташоване в зоні регулярних збройних
дій, перш за все потрібно зміцнити вікна (наприклад, клейкою плівкою). Так ви
уникнете розльоту уламків скла. Проте краще закрити вікна мішками з піском або
масивними меблями.
Обстріл стрілецькою
зброєю
Якщо ж ви потрапили під обстріл стрілецькою зброєю,
тобто з пістолетів, автоматів, гвинтівок, кулеметів, Служба безпеки України
радить діяти так:
• якщо ви вдома, то сховайтеся в безпечному місці:
ванній кімнаті або ж самій ванні. Якщо це неможливо, ляжте на підлогу,
вкрившись предметами, що можуть захистити вас від куль та уламків;
• на відкритому місці впадіть на землю та закрийте
голову руками. Перебувайте біля будь-якого виступу чи заглиблення в землі.
Укриттям може стати навіть сміттєва урна;
• ваше тіло має бути у безпечному положенні:
згрупуйтесь, ляжте в позу ембріона, розверніться ногами у сторону пострілів та
прикрийте голову руками. Коли почнуться постріли, розтуліть рот, щоб вберегти
барабанні перетинки;
• чекайте щонайменше 5 хвилин в укритті, допоки
стрілянина не вщухне.
Артобстріл, мінометний
обстріл чи авіаналіт
Як що ви почули гучний свист, залп запуску та вибух
снаряда може означати, що ви потрапили в зону артобстрілу, мінометного обстрілу
або авіанальоту.
• Міноборони пояснює, сам снаряд, як і залп установки,
можна помітити та зреагувати. Тому краще постійно стежити за небом. Удень – це
димний слід від ракети, вночі – яскравий спалах;
• якщо поруч є бомбосховище і ви почули сирену – знак
«Увага всім», – терміново йдіть до укриття;
• в укритті увімкніть телебачення або радіо на
будь-якому носії або відкривайте сторінки офіційних державних каналів. Там
протягом 5 хвилин буде інформація про те, що трапилось. Виконуйте інструкції;
• залишайтеся в укритті щонайменше 10 хвилин після
завершення обстрілу, адже існує загроза його відновлення.
Якщо ви вдома:
– обирайте місце в кутку та недалеко від виходу, щоб
миттєво залишити будинок у разі влучення снаряду. Ховайтесь у підвалі або
іншому заглибленому укритті, між несучими стінами.
Якщо ви в транспорті
чи на вулиці, то негайно дійте так:
• падайте на землю, закрийте голову руками або
предметами, закрийте долонями вуха та відкрийте рот (це врятує від контузії).
Перечекайте перший обстріл лежачи, а далі ховайтеся в безпечному заглибленому
приміщенні;
• не залишайтеся у під'їздах під арками та у підвалах
панельних будинків або під стінами будинків із легких конструкцій. У жодному
разі не ховайтесь біля всього, що може вибухнути чи впасти на вас;
• для укриття підійдуть підземні переходи, метро,
укриття, канава, траншея, яма, широка труба водостоку під дорогою, високий
бордюр, каналізаційний люк, траншея чи канава (подібна до окопу) завглибшки
1-2 м, на відкритому місці;
• якщо обстріл застав вас у маршрутці, тролейбусі,
трамваї, авто – слід негайно зупинити транспорт, відбігти від дороги в напрямку
«від будівель та споруд і залягти на землю.
Після закінчення обстрілу
(бомбардування):
Не поспішайте покидати укриття. Можливі поодинокі
постріли. Залишаючи місце укриття, не поспішайте розслаблятися.
Правила поведінки під час комендантської години
Під час комендантської години, період дії якої встановлює місцева влада кожного регіону, заборонено перебувати на вулицях та в інших громадських місцях, якщо ви не є працівниками об’єктів критичної інфраструктури (для цього у вас має бути спеціальна перепустка).
Особи, які перебувають на вулицях в заборонений час,
можуть вважатися членами диверсійно-розвідувальних груп.
Правило не поширюється на переміщення до укриттів під
час сигналу тривог.
Під час комендантської години в Державній службі
надзвичайних ситуацій України рекомендують дотримуватись правил
світломаскування:
• зашторювати вікна;
• вимикати світло в оселях;
• гасити вуличне освітлення своїх будинків;
• прибирати з підвіконь усі лампи, зокрема й фітолампи
по догляду за рослинами.
Правила поводження з ВНП, невизначеними предметами та
речовинами
Щоб уникнути нещасних випадків,
треба твердо запам'ятати, що доторкатися до вибухових або невизначених
предметів неможна, бо це небезпечно для життя.
Виявивши вибухонебезпечні предмети
далеко від населених пунктів, треба добре запам'ятати дорогу до того місця, де
їх виявлено, поставити біля них пам'ятну вішку.
Про знайдені вибухонебезпечні предмети треба негайно сповістити працівників місцевого самоврядування, міліції, найближчого підприємства, школи або просто дорослих, які є поблизу. До жодних самостійних дій вдаватися не можна!
Увага! Під час канікул відповідальність за
життя та здоров’я дітей несуть батьки!
ПАМ'ЯТАЙТЕ: ЖИТТЯ І ЗДОРОВ'Я У ВАШИХ РУКАХ
Посеред
шляху лежав пес, повз нього проходило безліч людей, і кожен з них, походячи
поводив себе по – різному. Одні обережно обходили боком, щоб не наступити на
нього, інші боляче штовхали, щоб не заважав, а ще одні – охоче жбурляли
каміння, або голосно кричали на нього. А неподалік сидів старий жебрак. Дивився
він на це все та й запитав у пса: «Чому ти тут лежиш?». На що пес йому
відповів: «Я шукаю собі доброго хазяїна».
Тема насилля з давніх-давен йде пліч-о-пліч із дорогою
життя. Прояви насильства ми можемо спостерігати щодня, що години. Протягом
тисячоліть одна людина кривдить іншу за для забезпечення моральної, фізичної чи
матеріальної потреби. На землі повсякчас відбуваються війни, революції. Деякі
науковці, проаналізувавши всю відому історію людства, прийшли до висновку, що
без війн і усіляких конфліктів людство прожило лише близько 30 років!!!
Ми вже настільки звикли до насильства, звикли сприймати його як щось не минуче, що не зреагуємо на крики про допомогу. Діти, схаменіться, прояви насильства порушують права людини, принципи вільного та справедливого існування. І коли насильство чиниться поруч із нами, чи в нашому домі, у школі, на вулиці, то ми повинні зупинити його.6 грудня, Верховна Рада України прийняла в цілому законопроект № 4952 про запобігання насильства щодо жінок та домашнього насильства, а також боротьбу з цими явищами. "За" проголосував 241 народний депутат.
Відтепер,
у законодавство ввели визначення "домашнє насильство" - умисне
систематичне фізичне, психологічне або економічне насильство по відношенню до
нинішнього або колишнього чоловіка або іншого родича, що призводить до фізичних
або психологічних страждань, розладів здоров'я, втрати працездатності,
емоційної залежності або погіршення якості життя потерпілого. Покарання -
150-240 годин громадських робіт або арешт до півроку, або обмеження волі до 5
років, або позбавлення волі до 2 років.
До
повнолітнього, який здійснив домашнє насильство, разом із покаранням на строк
до 3 місяців або довше можуть застосувати такі заходи:
Умисне
невиконання обмежувальних заходів, або умисне ухилення від програми для
кривдників караються арештом до півроку або обмеженням волі до 2 років.
У
перелік обставин, які пом'якшують покарання, внесли пункт про вчинення злочину
в стані душевного хвилювання внаслідок жорстокого поводження або такого, що
принижує честь і гідність, а також якщо з потерпілим так поводилися системно.
Так, тяжке тілесне ушкодження, учинене в такому стані, карається громадськими
роботами протягом 150-240 годин або виправними роботами на строк до 2 років, або
обмеженням волі до 3 років, або позбавленням волі до 2 років.
Злочин на ґрунті статі отримало позначку "обставина, що обтяжує покарання". У першому читанні це стосувалося також злочинів на ґрунті сексуальної орієнтації, однак такі слова вилучили. Також обтяжуючі обставини має злочин, вчинений відносно чоловіка, колишнього чоловіка або близького родича.
1. Фізичне насильство — невипадкове завдання тілесних ушкоджень.
2.Сексуальне — використання людини для отримання
сексуального задоволення.
3. Занедбаність — нездатність батька або особи, яка
доглядає за дитиною, забезпечити основні потреби дитини в їжі, одязі, житлі.
4. Психологічне насильство — відсутність у родині
доброзичливої, здорової атмосфери. Може виявлятися :
• у зневазі —
послідовній нездатності батьків чи особи, яка здійснює догляд, забезпечити
дитині необхідну підтримку, увагу, турботу;
• у жорстокому
поводженні — хронічних приниженнях, образах і висміюванні дитини, знущанні з
неї.
Лють, жорстокість, злість – руйнують нервову систему людини. Так, у будь-якій конфліктній ситуації агресор завдає шкоди не тільки жертві, а й собі. Він не хоче відповідати за свої учинки, тим самим руйнує своє здоров’я.
§
Уникай
ситуацій, які можуть призвести до насильства.
§
Говори
спокійно і впевнено.
§
Дай
агресору можливість зупинитися.
§
Відійди
в сторону. Це не ознака слабкості!
§
Не
прагни помсти ворогам. Вмій просити пробачення.
Попроси
допомоги. Це не ознака слабкості чи боягузтва
ДЕНЬ УКРАЇНСЬКОЇ ХУСТКИ
Сьогодні, 7 грудня, відзначається Всесвітній день української хустки. Свято з’явилося зовсім нещодавно, але завдяки діаспорі воно відразу ж набуло статусу всесвітнього.
День української хустки почали відзначати лише рік тому з ініціативи групи громадських діячів, акторів та успішних жінок України. Вінницькі активістки розпочали святкування дня, присвяченого українській хустці, 7 грудня 2019 року.
Започатковане свято з метою, аби об’єднати жінок різного фаху, віку та національності для збереження українських традицій. Адже з давніх-давен в українських сім’ях оберегом, символом любові й злагоди слугувала саме хустка.
Дівчата та жінки раніше носили хустку впродовж усього року. При цьому вона була обов’язковим головним убором заміжньої жінки. Хустка була ознакою соціального стану жінки: молодиці носили білі або яскраві хустки, старші жінки – темні, вдови – чорні. Вона також свідчила і про рівень достатку родини, адже заможні жінки покривали голову хустками із дорогих тканин, бідні – із дешевших.
Цього дня з нагоди свята українки в різних країнах світу беруть участь у флешмобі "Зроби фото з хусткою". Суть його полягає в тому, щоб одягнути хустку, сфотографуватися в ній, після чого викласти світлину в соціальних мережах із тематичними хештегами.
6 грудня Україна святкує День Збройних Сил.
Цього року дуже важливо подякувати тим, хто щодня захищає нашу рідну землю від ворогів.
Збройні Сили України сьогодні — це хоробрість, звитяжність та надія українців. Надія України. На їхніх бойових плечах — роки захисту нашої Батьківщини. Увесь світ бачить: міць ЗСУ непохитна, як і наша віра в них.
Святковий день на честь Збройних Сил України був створений 1993 року постановою ВРУ. Щорічно його святкують 6 грудня. Дату обрали не випадково. Саме цього дня 1991 року ухвалили Закон України "Про Збройні сили України".
3 грудня – Міжнародний день інвалідів.
За офіційними даними, близько 10% населення світу, або 650 млн людей є
інвалідами.
У 1992 році, в кінці «Десятиріччя інвалідів Організації Об'єднаних
Націй» (1983-1992 роки) Генеральна Асамблея проголосила 3 грудня «Міжнародним
днем інвалідів».
Це десятиліття було періодом підвищення
інформованості і вживання заходів в цілях покращення становища інвалідів і
забезпечення для них рівних можливостей.
Пізніше Асамблея
закликала держави-члени проводити заходи в підтримку цього Дня, маючи на увазі
подальшу інтеграцію в життя суспільства осіб з інвалідністю.
Проведення 3 грудня «Міжнародного дня інвалідів»
спрямовано на посиленні уваги до проблем інвалідів, захисту їх гідності, прав і
благополуччя, посиленні уваги суспільства до переваг які воно отримує від
участі інвалідів в політичному, соціальному, економічному і культурному житті.
Мета, заради
якої був проголошений цей день, - повне і рівне дотримання прав людини і участь
інвалідів в житті суспільства. Ці цілі були зазначені у Всесвітній програмі дій
відносно інвалідів, прийнятій Генеральною Асамблеєю в 1982 році.
В Україні на сьогодні діють закони «Про
основи соціальної захищеності інвалідів», «Про реабілітацію інвалідів України»,
відповідні укази Президента та постанови Кабінету міністрів, Національна
програма професійної реабілітації та зайнятості осіб з обмеженими фізичними
можливостями. Постановою Кабіну в 2007 році затверджене «Положення про
індивідуальну програму реабілітації інваліда».
Наша держава взяла на себе і виконує конкретні зобов’ язання щодо
матеріального забезпечення інвалідів, створення для них необхідних правових,
соціально-побутових умов життя, надала ряд пільг, конституційно гарантувала
рівні з іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і
соціальній сферах життя суспільства.
Україна втратила внаслідок Голодомору і масових штучних голодів мільйони людських життів. У 2006-му Законом України Голодомор 1932–1933 років визнаний геноцидом Українського народу.
Цього року ми вшановуватимемо жертв сталінського геноциду в умовах повномасштабної війни Росії проти України, яка супроводжується геноцидними практиками проти українців. Трагічні події та злочини, які розгортаються на наших очах, з усією наочністю демонструють: жива пам’ять надзвичайно важлива; ті, хто чинить злочини проти людства, мають бути засуджені світовою спільнотою, а жертви – вшановані.
1933 рік для України став часом національної катастрофи, яка поставила націю на межу зникнення. Цей голод не був наслідком стихійного лиха, засухи або неврожаю, а став результатом цілеспрямованої політики комуністичного тоталітарного режиму. Насильницьким вилученням продовольства, блокадою сіл і цілих районів, забороною виїзду за межі України, згортанням сільської торгівлі та репресіями комуністи створили для українців умови, несумісні з життям, і тим самим здійснили масове вбивство голодом.
В Україні 21 листопада відзначається День Гідності та Свободи.
Його встановлено згідно з Указом Президента від 13 листопада 2014 року на честь початку цього дня двох знаменних подій у новітній українській історії - Помаранчевої революції 2004 року та Революції Гідності 2013 року, повідомляє Укрінформ.
День Гідності та Свободи став своєрідним наступником свята Дня Свободи, що відзначався на честь Помаранчевої революції з 2005 по 2011 роки 22 листопада, але був скасований.
Саме 21 листопада 2013 року відбулися перші протестні акції української громадськості у відповідь на рішення тодішньої влади щодо припинення курсу на євроінтеграцію та скасування процесу підготовки до підписання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом.
Однак на відміну від подій Помаранчевої революції, цього разу обстоювання гідності та свободи коштувало багатьох життів українських патріотів: 106 людей були вбиті і понад 2 тис. поранені. А навесні 2014 року розпочалася військова агресія росії, яка супроводжувалася окупацією Криму та окремих територій Донецької та Луганської областей.
«Україна щодня доводить, що гідність та свобода сильніші за підлість і терор. Згадайте ту зиму на Майдані. Було холодно, темно, страшно. Не лише за себе, а й за майбутнє країни. Але наша віра була сильнішою, і врешті ми перемогли. Ця віра за дев’ять років загартувалася та зміцнилася. Це одна з причин, чому я переконаний, що Україна вистоїть цю зиму та переможе»
Цьогоріч День Гідності та Свободи відзначається на тлі повномасштабного вторгнення рф, яке розпочалося 24 лютого. Україна знову бореться за свою свободу та незалежність, захищаючись від агресора.
16 листопада - ДЕНЬ ТОЛЕРАНТНОСТІ!
Історія свята
Державами-членами Організації Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури, що зібралися в Парижі на двадцять восьму сесію Генеральної конференції ЮНЕСКО 25 жовтня – 16 листопада 1995 р., звертаючи особливу увагу на обов’язок розвивати та забезпечувати поважання прав людини та основних свобод для всіх без винятку незалежно від їхньої раси, статі, мови, національної належності, релігії або стану здоров’я і боротися з проявами нетерпимості, було прийнято та урочисто проголошено Декларацію принципів толерантності https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_503#Text , зі сповненням рішучості зробити все необхідне для утвердження ідеалів толерантності в суспільстві, оскільки толерантність є не тільки важливим принципом, а й необхідною умовою миру та соціально-економічного розвитку всіх народів.
16 листопада – дата щорічного святкування події урочисто проголошена статтею 6 Декларації принципів толерантності, для того, щоб піднести громадську свідомість, звернути увагу на небезпеку, приховану в нетерпимості, протидіяти її проявам, сприяти формуванню психології толерантності та вихованню в її дусі.
Що означає толерантність (терпимість)?
За змістом статті 1 Декларації толерантність означає поважання, сприйняття та розуміння багатого різноманіття культур нашого світу, форм самовираження та самовиявлення людської особистості. Формуванню толерантності сприяють знання, відкритість, спілкування та свобода думки, совісті і переконань.
Толерантність – це не поступка, поблажливість чи потурання. Толерантність – це, передусім, активна позиція, що формується на основі визнання універсальних прав та основних свобод людини.
Стосовно поважання прав людини виявлення толерантності не означає терпимого ставлення до соціальної несправедливості, відмови від своїх або прийняття чужих переконань. Це означає, що кожен може дотримуватись своїх переконань і визнає таке саме право за іншими.
Толерантність є однією з шести фундаментальних цінностей людства, поряд із свободою, рівністю, солідарністю, повагою до природи, загальним обов’язком, що закріплені в Декларації тисячоліття Організації Об’єднаних Націй (2020) https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_621#Text
Актуальність теми для дітей
Сьогодні спостерігається різноманіття випадків нехтування в сучасному суспільстві загальнолюдськими цінностями, порушення прав людини, особливо соціальних вразливих категорій населення та дітей у різних сферах життя, прояви нетолерантного ставлення до дитини у сім’ї, між дітьми та іншими учасниками освітнього процесу в закладах освіти, осередках дитячого дозвілля тощо.
Як закріплено у статті 4 Декларації принципів толерантності саме виховання є найефективнішим засобом запобігання проявам нетерпимості. Виховання в дусі толерантності починається з прищеплення людям знань про їхні права та свободи з метою забезпечити їхню реалізацію та зміцнити прагнення кожного до захисту прав інших, має бути націлене на протидію негативним впливам, які викликають страх та відособлюють від інших, повинне розвивати в молоді здібності до незалежного мислення, критичної оцінки та формувати високі моральні критерії.
З метою виховання чуйних і відповідальних громадян, відкритих до сприйняття інших культур, здатних цінувати свободу, поважати людську гідність та індивідуальність, запобігати конфліктам або розв’язувати їх ненасильницькими засобами особливу увагу слід приділяти питанням підвищення рівня педагогічної підготовки, навчальних планів, змісту підручників і занять, удосконалення інших навчальних матеріалів, застосовуючи нові освітні технології.
Ліміт людяності у сучасному світі
«Всі ми різні, але всі ми рівні» – основоположний вектор толерантності за нормами міжнародного права та національного законодавства.
Беручи до уваги, що визнання гідності, яка властива всім членам людської сім’ї, і рівних та невід’ємних їх прав є основою свободи, справедливості та загального миру, у Загальній декларації прав людини (1948 р.) https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_015#Text з поміж іншого проголошується право кожного на свободу думки, совісті та віросповідання (стаття 18), на свободу переконань і на їхнє вільне висловлювання (стаття 19) та право на освіту, яка повинна бути спрямована на повний розвиток людської особи і збільшення поваги до прав людини і основних свобод, та сприяти взаєморозумінню, толерантності та дружбі між усіма народами, расовими і релігійними групами.
В преамбулі Конвенції ООН про права дитини (1989 р.) https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_021#Text наголошено, що дитина має бути повністю підготовлена до самостійного життя в суспільстві та вихована в дусі ідеалів, проголошених у Статуті Організації Об’єднаних Націй, і особливо в дусі миру, гідності, терпимості, свободи, рівності і солідарності. У статті 29 Конвенції акцентовано, що освіта має бути спрямована на підготовку дитини до свідомого життя у вільному суспільстві в дусі розуміння, миру, терпимості, рівноправності чоловіків і жінок та дружби між усіма народами, етнічними, національними і релігійними групами, а також особами з корінного населення.
Закон України “Про освіту” (2017р.) https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19#Text унормовує поняття безпечного освітнього середовища як сукупності умов у закладі освіти, що унеможливлюють, зокрема, заподіяння учасникам освітнього процесу фізичної, майнової та/або моральної шкоди, зокрема внаслідок фізичного та/або психологічного насильства, експлуатації, дискримінації за будь-якою ознакою, приниження честі, гідності, ділової репутації (зокрема шляхом булінгу (цькування), поширення неправдивих відомостей тощо), пропаганди та/або агітації, у тому числі з використанням кіберпростору.
Важливо відмітити серед засад державної політики у сфері освіти та принципів освітньої діяльності, визначених у статті 6 Закону “Про освіту”, такі як людиноцентризм, забезпечення рівного доступу до освіти без дискримінації за будь-якими ознаками, у тому числі за ознакою інвалідності, формування поваги до прав і свобод людини, нетерпимості до приниження її честі та гідності, фізичного або психологічного насильства, а також до дискримінації за будь-якими ознаками.
Толерантність як суспільна цінність закріплена в статтях 54, 55 Закону України “Про освіту” через призму обов’язку педагогічних працівників та батьків здобувачів освіти поважати гідність, права, свободи і законні інтереси дитини та інших учасників освітнього процесу, а також настановленням і особистим прикладом утверджувати повагу до суспільної моралі та суспільних цінностей, зокрема правди, справедливості, патріотизму, гуманізму, толерантності, працелюбства.
Як стати толерантним?
Толерантна людина, передусім, поважає право кожного на індивідуальність. Інший – не означає гірший. Ціннісною є повага до думок, почуттів та переконань, відмінних від особистісних. Навчаймося не змінювати людей, а сприймати такими, якими вони є.
Будьмо толерантними, друзі, шукаймо єдності у різноманітності!
