вівторок, 25 лютого 2025 р.

День спротиву окупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополя

 День спротиву окупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополя

26 лютого – День спротиву окупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополя

                                                                       
Ця пам’ятна дата встановлена 2020 року Указом Президента України № 58 на вшанування мужності й героїзму громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території – в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, відзначення річниці проведення 26 лютого 2014 року в місті Сімферополі мітингу на підтримку територіальної цілісності України за участю кримських татар, українців та представників інших національностей.

20 лютого 2014-го розпочалася активна збройна агресія Росії проти України з переміщенням російських військових підрозділів у Криму та в районі Керченської протоки. Ця дата зафіксована на відомчій медалі Міністерства оборони Росії «За повернення Криму». А в заяві Верховної Ради України від 21 квітня 2015 року та в Законі України «Про внесення змін до деяких законів України щодо визначення дати початку тимчасової окупації» 20 лютого 2014 року визначено днем початку російської агресії.

У лютому – березні конфлікт розвивався в Криму. Туди зайшли російські військові без розпізнавальних знаків; із місцевих жителів створювали та озброювали іррегулярні формування найманців, їх використовували разом із підрозділами збройних сил РФ, дислокованими в Криму. На  півострові встановили режим воєнної окупації.

Війна Росії проти України почалася з Криму. Тимчасова окупація Автономної Республіки Крим та міста Севастополя російськими регулярними з'єднаннями й підрозділами, підпорядкованими міністерству оборони РФ, підрозділами та спеціальними формуваннями, підпорядкованими іншим силовим відомствам РФ, їхніми радниками, інструкторами та іррегулярними незаконними збройними формуваннями, озброєними терористичними бандами та групами найманців, створеними, підпорядкованими та фінансованими Росією, та спроба його анексії, що триває вже 9 років, є актом кричущого порушення норм і принципів міжнародного права, суверенітету й територіальної цілісності України.

24 лютого 2014 року кораблі військово-морського флоту РФ, які охороняли морську акваторію в районі проведення Сочинської олімпіади, прийняли на борт у Новоросійську «зелених чоловічків» (російських військовослужбовців без розпізнавальних знаків ЗС РФ) разом із бойовою технікою та вийшли курсом на Севастополь.

26 лютого на заклик Меджлісу кримськотатарського народу до Верховної Ради Криму вийшли тисячі кримських татар, українців та представників інших національностей чинити спротив російській окупації та заявили світу про цілісність України. Мітинг зібрав від 5 до 10 тисяч учасників. Наступного дня, о 5-й ранку до парламенту та уряду АРК увійшли регулярні військові формування РФ і захопили будівлі.

28 лютого Верховна Рада Криму під «наглядом» військовослужбовців ЗС РФ проголосувала за проведення референдуму про статус Криму. Того ж дня підрозділи ЗС РФ розпочали блокування українських військових частин та об’єктів на півострові, захопили аеропорти Бельбек і Сімферополь, сухопутні в’їзди до Криму з боку Херсонщини.

16 березня 2014 року відбувся псевдореферендум про статус Криму. Цей захід, зрежисований Росією, бойкотували кримські татари та інші проукраїнськи налаштовані жителі півострова. 25 березня захоплено останню військову частину, що тримала український прапор у Криму – морський тральник «Черкаси» ВМС України. Відтоді Автономна Республіка Крим і місто Севастополь окуповані збройними силами Росії.    

понеділок, 24 лютого 2025 р.

Треті роковини широкомасштабного вторгнення

Треті роковини широкомасштабного вторгнення

Сьогодні, 24 лютого 2025 року, виповнюється три роки з моменту, коли росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну. Цей день став точкою відліку героїчного спротиву українського народу, який продовжує боротися за свою свободу та незалежність.

За три роки Український народ продемонстрував світові приклади мужності, стійкості, сміливості та єдності перед жорстоким ворогом, що чисельно переважає. Загалом російсько-українська війна триває вже 11 років.

Ця дата нагадує нам про ціну, яку Україна платить за свою свободу. Ми вшановуємо пам’ять загиблих героїв, висловлюємо безмежну вдячність Збройним Силам України, волонтерам, медикам і всім, хто бореться на фронті, в тилу і за кордоном.

Сьогодні українці розкидані по всьому світу, але кожен із нас — невід’ємна частина великої нації, бо справжня Україна живе там, де б’ються за неї серця.

Попри всі труднощі, ми продовжуємо відстоювати своє майбутнє. Україна сильна, бо за неї стоять люди, які вірять у перемогу і справедливість.

Україна — це ми. Єдині. Сильні. Незламні.

24 лютого 2025 року – день, коли ми згадуємо тисячі загиблих, тисячі поранених, мільйони людей, які змушені були залишити свої домівки.

24 лютого 2025 року – день, коли ми дякуємо нашим захисникам і захисницям, які ціною власного життя боронять нашу землю.

24 лютого 2025 року – день, коли ми віримо, що Україна обов’язково переможе у цій жорстокій війні.

Разом ми переможемо! Слава Україні!



пʼятниця, 21 лютого 2025 р.

Міжнародний день рідної мови

 Міжнародний день рідної мови

Кожного року 21 лютого увесь світ відзначає Міжнародний день рідної мови. Це свято досить молоде. Воно було запроваджено у листопаді 1999 року згідно тридцятої сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО з метою захисту мовної й культурної багатоманітності. Історія свята, на жаль, має трагічний початок.

21 лютого 1952 року у Бангладеш (Східний Пакистан) пакистанська влада жорстоко придушила демонстрацію людей, які виражали свій протест проти урядової заборони на використання в країні своєї рідної — бенгальської, мови. Відтоді кожного року Бангладеш відзначає день полеглих за рідну мову. Саме за пропозицією цієї країни ЮНЕСКО проголосило 21 лютого Міжнародним днем рідної мови. А починаючи з 21 лютого 2000 року, цей день відзначаємо і ми, українці.

10 цікавих фактів про українську мову

1. Сучасна українська мова має близько 256 тисяч слів.

2. За лексичним запасом найближчою до української мови є білоруська — 84% спільної лексики. Далі йдуть польська і сербська (70% і 68% відповідно), потім — російська (62%). "До речі, якщо порівнювати фонетику й граматику, то українська має від 22 до 29 спільних рис з білоруською, чеською, словацькою й польською мовами, а з російською тільки 11", — кажуть експерти.

3. В українській мові, на відміну від решти східнослов'янських мов, іменник має 7 відмінків, один з яких — кличний.

4. У 448 році візантійський історик Пріск Панійський під час перебування в таборі гунського володаря Аттіли на території сучасної України, записав слова "мед" і "страва". Це була перша згадка українських слів.

5. Українську мову в різні історичні періоди називали по-різному: про́ста, руська, русинська, козацька тощо. Історично найуживанішою назвою української до середини XIX століття була назва "руська мова".

6. В українській мові найбільша кількість слів починається на літеру "П".

7. Найменш уживаною літерою українського алфавіту є літера "Ф".

8. Українська мова багата на синоніми. Наприклад, слово "горизонт" має 12 синонімів: обрій, небозвід, небосхил, крайнебо, круговид, кругозір, кругогляд, виднокруг, видноколо, виднокрай, небокрай, овид.

9. Назви всіх дитинчат тварин є іменниками середнього роду: теля, котеня, жабеня.

10. Українська мова має велику кількість зменшувальних форм. Навіть слово "вороги" може звучати як "вороженьки".

четвер, 20 лютого 2025 р.

День пам’яті Героїв Небесної сотні

День пам’яті Героїв Небесної сотні









Цей День відзначається щороку 20 лютого згідно з указом Президента від 11 лютого 2015 року «Про вшанування подвигу учасників Революції гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної сотні».

Саме в ці дні під час Революції гідності у 2014 році протистояння між українським народом і тодішнім режимом сягнуло свого піка. Із 18-го по 20 лютого на Майдані загинуло найбільше людей – 78 осіб, після 20 лютого від поранень померли ще понад 20 протестувальників.

Небесна сотня – це 107 загиблих учасників Революції гідності, а також активісти Майдану, які загинули навесні 2014 року з початком російської агресії на сході України. Назва «Небесна сотня» виникла за аналогією з основними структурними одиницями Самооборони Майдану – сотнями. Уперше вона пролунала під час прощання із загиблими на столичному майдані Незалежності 21-22 лютого 2014 року.

105 Героям Небесної сотні посмертно присвоєно звання Героїв України, а троє іноземців – громадянин Білорусі Михайло Жизневський та громадяни Грузії Зураб Хурція і Давид Кіпіані – посмертно нагороджені орденами Героїв Небесної сотні.

До Героїв Небесної сотні належать люди різних національностей, віросповідання, освіти, віку. Наймолодшому з них, Назарію Войтовичу, було 17 років, найстаршому, Іванові Наконечному, – 82 роки. Зі 107 Героїв Небесної сотні троє – це жінки: Антоніна Дворянець, Ольга Бура та Людмила Шеремет.

17 лютого 2021 року Верховна Рада визнала Революцію гідності одним із ключових моментів українського державотворення та виразником національної ідеї свободи. Того ж дня Кабінет міністрів затвердив план заходів із вшанування подвигу учасників Революції гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної сотні на 2021-2025 роки. Серед іншого, уряд передбачив забезпечення проєктування, будівництва та функціонування Національного меморіального комплексу Героїв Небесної сотні – Музею Революції гідності.




середа, 19 лютого 2025 р.

День Державного Герба України

День Державного Герба України


 Державний Герб України – офіційний символ нашої держави, один із трьох державних символів України. 19 лютого 1992 року Верховна Рада України офіційно затвердила Герб України, коли прийняла постанову № 2137-XII. Ним став золотий Тризуб на синьому щиті – національний символ українців часів визвольної боротьби XX ст.

Український тризуб – це символ волі, незламності та містичний оберіг, безперервність тривалого історичного розвитку українського народу. Він презентує нашу країну як суверенну незалежну державу і є емблемою, що зображується на офіційних документах, печатках, грошах.

Український тризуб має багату історію, яка нараховує кілька тисяч років. У X столітті він був родовим знаком династії київських князів, а у ХХ – гербом Української Народної Республіки. Перші археологічні знахідки тризубу, належать до часів Трипільської культури IV–III тис. до н.е.

За часів Володимира Святославовича на монетах з одного боку карбували його портрет, а з іншого – тризуб. Згодом цей знак використовувався й у деяких нащадків Володимира Великого. Також цей знак можна побачити на печатках, якими скріплювалися  міжнародні договори, укладені Київською Руссю.

Із проголошенням Української Народної Республіки в листопаді 1917 року питання Державного Герба набуло особливої актуальності. Центральна Рада створила спеціальну підготовчу комісію, яка об’єднала істориків, юристів, гербознавців і художників. Її очолив Михайло Грушевський.

Офіційне зображення Державного Герба УНР з’явилося 22 березня 1918 року, через два місяці після проголошення її незалежності IV Універсалом Центральної Ради. З того часу його зображення почали масово використовувати на державних бланках, печатках, прапорах та у війську. Тризуб також з’явився на перших грошах, випущених Українською Народною Республікою.

А у період Гетьманату Павла Скоропадського (29 квітня–14 грудня 1918 року) – один із етапів Української революції та зміцнення української державності – тризуб став складовою нового герба України, де також з’явилось і зображення козака з мушкетом.

У 1939 році тризуб став гербом проголошеної Карпатської України. А 30 червня 1941 року його затверджено гербом відновленої Української Держави.

Наприкінці Другої Світової війни було створено орган політичного керівництва українським визвольним рухом – Українську головну визвольну Раду. Її гербом став тризуб, що вже розцінювався не лише, як Державний Герб України, а як символ загальної політичної та військової боротьби за незалежність України. Вже наприкінці 1980 років, з початком розпаду СРСР та посиленням проукраїнських позицій, цей символ активно почали використовувати борці з комуністичним режимом.

Після відновлення незалежності України тризуб був затверджений як офіційний малий герб, який мав стати головним елементом великого герба України. Творці сучасного Державного Герба України графічне зображення тризуба побудували на основі розробленого макета у 1918 році (авторський колектив – Андрій Гречило, Олексій Кохан і Іван Турецький).

Особливим часом для відродження державної символіки стали події 2013–2014 року. Тоді, під час Революції Гідності на Майдані, тризуб малювали на шоломах і щитах.

Сьогодні зображення Державного Герба можна побачити на шевронах українських військових, які захищають суверенітет і територіальну цілісність України від російської збройної агресіїДержавний Герб України був і залишається символом прагнень нашого народу до волі, незалежності та процвітання, символізуючи нерозривний зв’язок із Батьківщиною. Нехай це свято зміцнить нашу віру у нашу країну – вільну, незалежну, успішну, заможну, справедливу європейську державу.

З Днем Державного Герба України!








понеділок, 17 лютого 2025 р.

День єднання

 День єднання

Наша єдність має залишитись міцним ланцюгом, який захищає та оберігає всіх нас і Україну не тільки в цей день, а й на віки. Тільки разом ми сильні, бо наша сила – у єдності. Разом і спільними зусиллями ­– до Перемоги!



















пʼятниця, 14 лютого 2025 р.

ДЕНЬ СВЯТОГО ВАЛЕНТИНА

 ДЕНЬ СВЯТОГО ВАЛЕНТИНА













День закоханих у світі: традиції в різних країнах

День закоханих у світі: традиції в різних країнах










Франція 

Діти тут не обмінюються святковими листівками, а колегам чи друзям не дарують подарунки. У Франції 14 лютого присвячене лише дорослим й закоханим людям.

Французькі пари дарують одне одному шоколадні цукерки, квіти, ювелірні прикраси, рідше – алкоголь. Вечір у День святого Валентина традиційно завершується романтичною вечерею. 

14 лютого в деяких паризьких музеях та парках проводять спеціальні заходи, а багато ресторанів пропонують святкове меню до Дня закоханих. Для охочих зробити вечір особливим, у Парижі є багато кабаре, які влаштовують спеціальні шоу з нагоди свята.

Словаччина 

Тут до Дня святого Валентина створили "банк кохання". Розмістили його в музеї, присвяченому найдовшій у світі поемі про кохання – в Будинку Маріни у місті Банська Штявниця. 

В приміщенні жила Марія Пишлова, кохана словацького поета-романтика Андрія Сладковича. У 1846 році чоловік присвятив їй поему "Маріна", яка налічує 2910 рядків. 

В День святого Валентина, 14 лютого, сюди приходять закохані й можуть "зберегти" своє кохання назавжди, залишивши фотографії, любовні листи, каблучки чи квитки в кіно з першого побачення. Спеціально для цього сховище містить 100 тисяч крихітних шухляд.

Також в музеї є "любов-метр", який нібито вимірює силу кохання пари. Закохані тримаються за руки чи цілуються, а іншою рукою тримають спеціальну ручку, яка вимірює рівень почуттів в їхніх тілах. В результаті, пара отримує свій вірш від Маріни.

Індія 

Уряд Індії закликав людей відмовитися від традицій Дня святого Валентина та присвятити цей день коровам. 

14 лютого оголошено Днем обіймів корів, – людей закликають брати й обіймати тварин. З такою пропозицією виступив уряд країни, додавши, що обійми з коровою "принесуть емоційне багатство" й "збільшать індивідуальне та колективне щастя". Таким чином, хочуть мінімізувати вплив "західної цивілізації", яка, на думку урядовців, збільшилася, попри давні традиції Індії.

Корови є священними в індуїзмі, яку проповідує більшість населення Індії. Ці тварини вважаються священними по всій країні.