Ми - проти СНІДу! Ми - за життя!

 Ми - проти СНІДу! Ми - за життя!

   СНІД – Синдром Набутого Імунодефіциту1 грудня 1974 року в Каліфорнії лікарем Томасом Едвіном уперше було діагностовано хворобу людини, яка не поширюється на піддослідних тварин, але симптоми цієї хвороби передавалися через статеві контакти і кров людини.

    С Н І Д          Синдром – тому, що у хворого виникає багато різних симптомів (ознак) захворювань, які розвиваються через ураження захисної системи;          Набутий – тому, що цей стан виникає внаслідок зараження ВІЛ-інфекцією, а не є спадковим.          Імунний – тому, що ВІЛ вражає імунну (захисну) систему організму, яка забезпечує захист від  інфекцій і запобігає виникненню пухлин;          Дефіцит – тому, що імунна система не виконує відповідних захисних функцій, через що підвищується схильність до виникнення злоякісних пухлин, збільшується вразливість організму до інших бактеріальних і вірусних інфекцій, які у звичайних умовах є безпечними для людей.

   В І Л – вірус імунодефіциту людини 1982 р. одночасно двома групами вчених - у Національному інституті раку в США, під керівництвом відомого імунолога й вірусолога Роберта Галло і в інституті Пастера в Парижі, під керівництвом Люка Монтаньє, був відкритий вірус, відомий нині як збудник СНІДу - ВІЛ          Вірус – це мікроскопічний збудник інфекційних хвороб;         Імунодефіцит – зниження функцій імунної системи;         Людина – вид живого організму (біологічний вид), в якому розмножується вірус.

ВІЛ і СНІД – це різні речі: ВІЛ – інфекція, СНІД –хвороба.

   1 грудня – Всесвітній день боротьби зі СНІДом         1 грудня  ООН оголосила Всесвітнім днем боротьби зі СНІДом.         Сьогодні на добу у світі чотириста тисяч чоловік заражується вірусом.

   Шляхи зараження Ігри з використаними медичними інструментами, зокрема голками, шприцами; наркоманія. Шляхи зараження Потрапляння через ранки або подряпини крові хворої людини. Шляхи зараження Порушення норм стерилізації інструментів під час переливання крові. Шляхи зараження Від хворої матері до дитини у період вагітності і годування груддю.

День гідності та свободи

 День гідності та свободи

Помаранчева революція та Революція Гідності – етапи боротьби за Україну.

Президентські вибори 2004 року з їхніми масштабними фальсифікаціями, які й

спричинили Помаранчеву революцію, були не лише виборами між двома конкурентами – провладним кандидатом Віктором Януковичем та опозиційним політиком Віктором Ющенком. Це також були вибори між збереженням фактичного статусу України як сателіта росії, з одного боку, й перспективою демократизації суспільства та звільнення від московського диктату – з іншого.

Помаранчева революція дала народові України відчуття свободи й відкрила можливості для демократичних змін в країні, через 13 років після відновлення української незалежності вперше засвідчила суб’єктність України та привернула увагу демократичного світу до нас.

Події Помаранчевої революції посилили роль України на міжнародній арені,

сприяли зближенню з НАТО для безпекових цілей та засвідчили її вибір на користь європейського вектора розвитку.

Помаранчева революція стала одним із перших уроків із формування навичок самоорганізації, поштовхом до духовного відродження нації, відновлення історичної пам’яті, посилення української ідентичності. Вона засвідчила неспинний розвиток в Україні громадянського суспільства, яке готове боротися за демократичні цінності  права та свободи людини, політичні і громадянські свободи.

Революція Гідності / Євромайдан – продовження боротьби громадян України за

право самим визначати своє майбутнє та майбутнє своєї держави. Загроза цілковитої втрати незалежності й перетворення України на вотчину росії через відмову від євроінтеграції під тиском кремля, захист людської гідності та громадянських прав  свобод вивели людей на Майдани по всій Україні 21 листопада 2013 року.

Революція Гідності / Євромайдан спирався на досвід самоорганізації суспільства, набутий зокрема під час Помаранчевої революції. Водночас протестувальники врахували помилки попереднього Майдану та післямайданного періоду, коли слабке й недосвідчене громадянське суспільство переклало всю відповідальність за розвиток держави на політиків.

Революція Гідності сприяла подальшому формуванню громадянського суспільства, яке усвідомлювало свою відповідальність за майбутнє країни та чітко бачило загрози, що їх створював для України режим Януковича.

Революція Гідності стала бойовим хрещенням для українського суспільства, яке вперше з моменту відновлення незалежності усвідомило ціну свободи, побачивши кров, пролиту майданівцями за нашу свободу та гідність, за право українців вільно творити майбутнє.

У вогні Майданів загартувалися чимало тих, хто навесні 2014 року добровольцем вирушив із Майдану на український Схід, щоб захистити його від російської агресії, а в лютому 2022 року під час широкомасштабного вторгнення став на захист України від російської навали.

Революція Гідності / Євромайдан – масовий громадянський протест, який тривав

94 дні з 21 листопада 2013 року до 22 лютого 2014 року. Його було спричинено різкою зміною зовнішньополітичного курсу та вектора розвитку держави, згодом до причин додалися незаконні / антиконституційні дії влади.

Епіцентром подій стали столичний майдан Незалежності та прилеглі вулиці –Хрещатик, Михайла Грушевського, Інститутська.

Протести відбувалися також на центральних площах обласних і районних центрів України.

Термін «Євромайдан», за деякими даними, було вперше вжито в соцмережах 21

листопада 2013 року. Уже 22 листопада його активно використовували в медійному просторі на позначення протестів проти відмови від підписання Угоди про асоціацію України з ЄС.

Термін «Революція Гідності» вперше озвучив Олег Тягнибок 8 грудня 2013 року зі сцени Майдану на вічі.

Приводи Революції Гідності

1. Призупинення підготовки підписання Угоди про асоціацію між Європейським

Союзом та Україною й відновлення діалогу щодо співпраці в межах Митного союзу відповідно до оприлюдненого 21 листопада 2013 року Кабінетом Міністрів України розпорядження № 905-р «Питання укладання Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їх державами – членами, з іншої сторони».

2. Підтвердження Віктором Януковичем під час Вільнюського саміту Східного партнерства, який відбувся 28–29 листопада 2013 року, відмови від підписання Угоди про асоціацію та зону вільної торгівлі з ЄС через політичний тиск із боку кремля.

3. Силовий розгін уночі 30 листопада 2013 року спецпідрозділом МВС «Беркут» мітингувальників, які з 21 листопада перебували на столичному майдані Незалежності на знак незгоди з рішенням керівництва країни.

Основні етапи Революції Гідності

1. 21–29 листопада 2013 року – протести, спричинені рішенням уряду щодо відмови підписати Угоду про асоціацію України з ЄС.

2. 30 листопада 2013 року – 18 січня 2014 року – «мирне протистояння», розгортання протестних акцій у Києві та регіонах, учинення репресивних дій із боку силових структур.

3. 19–29 січня 2014 року – «силове протистояння», спричинене реакцією мітингувальників на ухвалені Верховною Радою України 16 січня закони, які значно обмежували свободи громадян та збільшували права правоохоронних структур. Перші загиблі протестувальники на вулиці Михайла Грушевського.4. 30 січня – 17 лютого 2014 року – «силова рівновага з ознаками деескалації», звільнення протестувальниками адміністративних будівель у Києві.

5. 18–20 лютого 2014 року – «збройна ескалація»,– остання хвиля силового протистояння з використанням вогнепальної зброї проти мітингарів.

6. Вечір 20 лютого – 22 лютого 2014 року – розв’язка.

Символи Революції Гідності

Організація символічного простору та використання символів були невід’ємними складниками Революції Гідності. Майдан часто асоціювався із Запорозькою Січчю та став символом волелюбності й нескореного духу українців. Символічного значення набули предмети, завдяки яким активісти та їхні прихильники позначали себе як групу, що має спільні цінності.

Серед основних символів Майдану – стрічки з кольорами прапорів України та Європейського Союзу, каски та щити членів Самооборони Майдану, що не могли захистити від куль, а радше сприймалися як суто символічні засоби захисту чи як обереги.

Невипадково значну кількість щитів і касок було розписано або вкрито написами. Символом Майдану стала конструкція новорічної ялинки, встановлена на головній площі столиці. Майданівці називали її «Йолкою». Ставши формальною причиною побиття людей у ніч на 30 листопада 2013 року, згодом вона перетворилася на один із головних символів протесту. Мітингарі прикрасили її прапорами, плакатами, банерами тощо.

 

Захисники-Воїни: Герої Нашого Часу

 Захисники-Воїни: Герої Нашого Часу

У кожній країні є особливі люди, які готові віддати своє життя заради захисту свого народу та збереження миру. Ці люди - воїни, справжні герої нашого часу. Вони виконують важливу місію - оберігати нашу безпеку та надію на краще майбутнє.

Відданість та Самовідданість

Воїни відрізняються великою відданістю своїй країні. Вони готові пройти через найскладніші випробування, щоб захистити тих, кого вони люблять та дорого цінують. Самовідданість - це основний принцип, який веде їх у службі.

Тренування та Готовність до Дії

Воїни проводять безліч годин на тренуваннях, готуючись до будь-яких можливих сценаріїв. Вони навчаються працювати як команда, долаючи будь-які труднощі. Їхні навички та знання дозволяють впевнено діяти у критичних ситуаціях.

Служба для Безпеки та Миру

Воїни несуть важливу відповідальність перед суспільством. Вони забезпечують нашу безпеку та дозволяють нам жити у мирі. Їхні зусилля дозволяють зберегти стабільність та гармонію в нашій країні.

Психологічна Стійкість та Спеціальні Особливості

Робота воїна часто пов'язана з великим психологічним тиском та стресом. Тому важливо, щоб вони мали доступ до психологічної підтримки та допомоги. Важливо розуміти, що вони - не тільки фізично сильні, а й мають міцні духовні якості.

Герої Усіх Часів

Воїни - це герої, які залишаються в пам'яті народу назавжди. Вони несуть важливу місію та долають найважчі випробування для того, щоб ми могли жити в мирі та безпеці. Вони є джерелом гордості та натхнення для нас всіх. Нехай наша вдячність та підтримка супроводжують їх у їхній благородній справі.

Безпека понад усе

 Безпека понад усе!

Безпека є природною потребою та основним правом людини. Це стан, в якому небезпека і умови, які ведуть до фізичного, психологічного або матеріального збитку, контролюються для того, щоб зберегти здоров’я і добробут людини та суспільства. Безпека є важливою умовою для досягнення здоров’я, миру і благополуччя людей.

Перебуваючи у різних місцях довкілля: вдома, у громадських місцях, на природі або у транспорті, за певних умов можна наразитися на небезпеку. Щодня ми потрапляємо в такі життєві ситуації, які пов’язані з ризиком. Ризик — це певна міра небезпеки.

До ризиків в зоні бойових дій та на окупованих територіях належать загрози вибуху, потрапляння під обстріли та завали споруд, радіоактивного зараження та отруєння небезпечними хімічними речовинами, потрапляння в полон тощо.

Необхідно розрізняти правомірний, допустимий ризик, який є виправданим при багатьох видах діяльності, і неправомірний, тобто невиправданий ризик. Ознайомтеся з прикладами виправданих та невиправданих ризиків. Спробуйте запропонувати свої приклади таких ризиків.