БОЄПРИПАСИ. МІННО-ВИБУХОВІ ПРИСТРОЇ

◄ ЗАГАЛЬНА БУДОВА ТА ВИДИ БОЄПРИПАСІВ ДЛЯ СТРІЛЕЦЬКОЇ ЗБРОЇ ►

Боеприпасом для сучасної вогнепальної стрілецької зброї є унітарний патрон (див. словник термінів на с. 98).

Унітарний патрон складається із чотирьох основних частин: гільзи, капсуля-запальника, снаряда (куля, заряд дробу), метального заряду (порох).

Унітарні патрони можна класифікувати за різними ознаками:

I. За призначенням: бойові; сигнальні (шумові); холості; навчальні, спеціальні.

II. За видом зброї: гвинтіво-кулеметні; проміжні; пістолетні; рушничні; револьверні.

III. За типом снаряду: зі звичайною кулею; з кулею підвищеної пробивної дії; зі зменшеною швидкістю кулі; з бронебійною кулею; зтрасуючою кулею; з бронебійно-запалювальною кулею; з бронебійно-запалювальною трасуючою кулею; із запалювальною кулею миттєвої дії; з пристрільно-запалювальною кулею; з експансивною кулею; з розривною кулею; дробові; з хімічним снарядом (газові); з травматичним снарядом (гумовою, пластиковою кулею або дробом, сіллю тощо); зі спеціальним зарядом.

IV За способом запалювання: центрального запалювання; кільцевого (бокового) запалювання; шпилькові; з електричним запалюванням.

V. За типом метального заряду: порохові; пірорідинні.

VI. За будовою гільзи: гільза з виступаючою закраїною; гільза з невиступаючою закраїною, утвореною кільцевою проточкою; гільза із частково виступаючою закраїною, утвореною кільцевим виступом і проточкою; гільза без закраїни; цільнометалева гільза; складена гільза; цільнотягнута гільза; комбінована гільза (метало-пластмасова або метало-паперова); безгільзові.

Будова унітарного патрона: 1 - куля; 2 - гільза; 3 - порох; 4 - фланець (закраїна); 5 - капсуль

◄ МАРКУВАННЯ БОЄПРИПАСІВ ►

Враховуючи наявність великого розмаїття патронів для стрілецької зброї, з метою їх візуального розрізнення було введено маркування.

Маркування патронів здійснюється за допомогою фарбування, нанесення знаків і написів як на складові частини патрона, так і на упаковку з ними.

Маркування наноситься:

• на гільзу (на торець фланця і бокову поверхню);

• на кулю (на головну частину кулі);

• на упаковку (на дерев’яний ящик, металеву коробку, вологонепроникний пакет, картонну коробку і паперовий пакет).

На торець фланця гільзи (донна частина патрона) наносяться клейма. Клейма - це умовні знаки у вигляді букв, цифр, малюнків, витиснених на поверхні елемента патрона. Вони містять дані про завод, на якому було виготовлено патрон, дату виготовлення, про деякі конструктивні особливості тощо.

Фарбування вершинки кулі застосовується для позначення типу та призначення патронів. Наприклад, бронебійно-запалювальну кулю фарбують у чорний і червоний кольори; трасуючу - у зелений; бронебійно-запалювально-трасуючу - у фіолетовий і червоний; запалювальну - у червоний; зі зменшеною початковою швидкістю - у чорний і зелений.

Маркування упаковки патронів складається з кольорових розрізняльних смуг, знаків і написів чорного кольору.

◄ СПОРЯДЖЕННЯ МАГАЗИНА ПАТРОНАМИ І ПОРЯДОК ЗАРЯДЖАННЯ АВТОМАТА ►

Спорядження магазину патронами можна проводити двома способами: звичайним і з обойми. Для спорядження магазина звичайним способом потрібно взяти його в ліву руку горловиною вгору і вигнутою стороною вліво, а в праву руку - патрони кулями до мізинця так, щоб дно гільзи дещо підвищувалось над великим і вказівним пальцями.

Утримуючи магазин з невеликим нахилом уліво, натиском великого пальця вкладати патрони по одному під загини бокових стінок магазина дном гільзи до задньої стінки магазина.

Для спорядження магазина з обойми спочатку потрібно спорядити її патронами. Для спорядження обойми патронами необхідно вставити її в перехідник так, щоб вона увійшла в пази перехідника до упору. Тримаючи обойму з надітим перехідником у лівій руці, правою рукою, утримуючи патрон за кулю і верхню частину гільзи трьома пальцями (великим, вказівним і середнім), уставити його в пази обойми. Обойму можна споряджати патронами і без перехідника; для цього взяти обойму в ліву руку, а в праву - патрон; натиснувши на зачеп пружини, вставити кулю між обоймою і пружиною (утопити зачеп); вставити патрони в пази обойми; витягти кулю патрона з-під пружини обойми. Лівою рукою утримуючи обойму з перехідником, правою рукою спорядити її 15 патронами, після чого відокремити перехідник від обойми. Далі проводиться спорядження магазина з обойми. Для цього потрібно:

• узявши магазин у ліву руку, правою рукою приєднати до нього перехідник так, щоб його загини увійшли у відповідні пази на горловині магазина;

Спорядження магазина патронами

Спорядження обойми патронами: а - з перехідником; б - без перехідника

Спорядження магазина патронами з обойми: 1 - магазин; 2 - перехідник; 3 - обойма; 4 - патрони

• тримаючи магазин лівою рукою, правою рукою вставити в перехідник обойму з патронами (при спорядженні магазина з обойми патрони повинні бути орієнтовані вертикально кулями вгору);

• натискаючи вказівним пальцем правої руки на корпус гільзи (біля дна) верхнього патрона і пропускаючи обойму між середнім і вказівним пальцями, спорядити патронами магазин;

• вийняти з перехідника порожню обойму, вставити нову обойму з патронами і закінчити спорядження магазина рештою 15-ма патронами;

• вийняти порожню обойму і зняти з магазина перехідник.

Заряджання автомата

За командою «Заряджай» або самостійно стрілець повинен:

• дістати із сумки споряджений магазин і приєднати його до автомата;

• зняти автомат із запобіжника і поставити перевідник на одиночний (автоматичний) вогонь;

• відтягти рукоятку затворної рами назад до упору і різко відпустити її;

• поставити автомат на запобіжник, якщо не потрібно негайно відкривати вогонь або не надійшла команда «Вогонь», і перенести праву руку на пістолетну рукоятку.

Наведений порядок заряджання автомата застосовується безпосередньо перед стрільбою з нього.

Автомат також заряджають вартові перед виходом на пости, для конвоювання заарештованих, стосовно яких здійснюється кримінальне провадження, або для конвоювання засуджених та для супроводу осіб, які перевіряють варту. У таких випадках не передбачається ведення стрільби з автомата безпосередньо після його заряджання. Тому заряджати його потрібно по-іншому.

Заряджання автомата проводиться за командами начальника варти та під його безпосереднім наглядом. Автомат заряджається спорядженим магазином.

Отже, послідовність заряджання така:

1. Зняти автомат із запобіжника, поставивши перевідник у положення автоматичного вогню.

2. Відвести затворну раму із затвором назад.

3. При відведеній затворній рамі оглянути автомат. У патроннику не повинно бути патрона.

4. Різко відпустити затворну раму із затвором.

5. Спустити курок, натиснувши на спусковий гачок.

6. Поставити автомат на запобіжник.

7. Приєднати багнет.

8. Приєднати споряджений магазин.

У разі виникнення у військовослужбовця необхідності відкрити вогонь після такого заряджання, йому достатньо зняти автомат із запобіжника, відвести затворну раму із затвором назад і різко відпустити. Після цього можна вести вогонь.

◄ ЗАХОДИ БЕЗПЕКИ ПРИ ПОВОДЖЕННІ З БОЄПРИПАСАМИ ►

Боєприпаси для стрілецької зброї є вибухопожежонебезпечними, тому при поводженні з ними головна увага повинна бути зосереджена на дотриманні заходів безпеки. Зберігання патронів проводиться тільки в спеціально обладнаних місцях із дотриманням температурних норм та норм складування. Забороняється паління та розведення відкритого вогню біля місць утримання боєприпасів. При поводженні з боєприпасами забороняється кидати, кантувати тару з боєприпасами, розбирати боєприпаси, вдаряти по капсулях боєприпасів або безпосередньо боєприпасів один по одному, переносити боєприпаси неохайно укладеними (без тари), нагрівати їх.

Також забороняється:

• використовувати бойові патрони в навчальних цілях (не для стрільби);

• використовувати патрони з осічкою з навчальною метою;

• залишати боєприпаси без нагляду;

• допускати пошкодження боєприпасів, забруднення тощо.

◄ МІННО-ВИБУХОВІ ПРИСТРОЇ. КЛАСИФІКАЦІЯ, ПРИНЦИПИ ДІЇ, АЛГОРИТМ ДІЙ ПРИ ВИЯВЛЕННІ ►

Термін «мінно-вибуховий пристрій» (міна) застосовується у двох значеннях - міна як артилерійський снаряд і міна як інженерний боєприпас. Щоб підкреслити цю відмінність, застосовують уточнювальні терміни «мінометна міна» та «інженерна міна». У цьому параграфі йтиметься тільки про інженерні міни.

Інженерна міна - це заряд вибухової речовини, конструктивно об’єднаний із засобами підривання, призначений для нанесення ураження особовому складу, спорудам, техніці противника, який приводиться в дію від впливу об’єкта ураження (людина, танк, машина) на засоби підриву (датчик цілі) або ж за допомогою певного виду команди (радіосигнал, електроімпульс, часовий сповільнювач тощо).

В Україні не існує єдиної затвердженої або стандартизованої класифікації інженерних мін. їх прийнято класифікувати за рядом критеріїв: за призначенням; за способом заподіяння шкоди; за ступенем керованості; за типом датчика цілі; за формою, напрямком та розмірами зони ураження; за способом доставки до місця застосування (способом установки); за типом вибухової речовини, що застосовується в міні; за можливістю знешкодження та вилучення; за наявністю систем самоліквідації; за часом постановки на бойове зведення. Основним типом класифікації вважається перший. Отже, за призначенням міни поділяють на три основні групи: протитанкові; протипіхотні; спеціальні.

Протитанкові міни призначені для знищення або виведення з ладу танків та інших броньованих машин противника. Вони також можуть вражати і неброньовані машини, а в деяких випадках і людей.

За типом датчика цілі протитанкові міни бувають: натискної дії (спрацьовують при натисканні на датчик цілі гусеницею, колесом машини); магнітної дії (спрацьовують від впливу на датчик цілі магнітного поля машини); теплової дії (спрацьовують від впливу на датчик цілі тепла, що виділяється танком); нахильної дії (спрацьовують при відхиленні корпусом машини антени (стрижня) від вертикального положення); сейсмічної дії (спрацьовують від струсу, вібрації ґрунту під час руху танка); інфрачервоної дії (спрацьовують при затіненні корпусом машини променя світла інфрачервоного діапазону, який освітлює чутливий датчик-запобіжник) тощо.

За способом заподіяння шкоди протитанкові міни поділяються на такі види: протигусеничні (руйнують траки гусениці, колесо); протиднищові (пробивають днище танка і викликають у ньому пожежу, детонацію боєкомплекту, вихід з ладу трансмісії або двигуна, загибель або поранення членів екіпажу); протибортові (пробивають борт танка і викликають такі самі руйнування, що й попередня міна).

За ступенем керованості протитанкові міни бувають некеровані і керовані. Керування може здійснюватися по командній радіолінії або по провідній лінії. Сенс такої керованості полягає в тому, щоб під час руху мінним полем своїх танків вони не підірвались, а танки противника зазнали ушкоджень.

За способом установки протитанкові міни поділяються на міни, що встановлюються вручну (солдатами-саперами); міни, що встановлюються засобами механізації (гусеничні та причіпні мінні розкладники); міни, що встановлюються засобами дистанційного мінування (ракетні, авіаційні, артилерійські системи).

За можливістю знешкодження та вилучення міни бувають таких видів: міни, що вилучаються і знешкоджуються; міни, що вилучаються і не знешкоджуються; міни, що не вилучаються і не знешкоджуються.

За типом вибухової речовини протитанкові міни належать до мін з хімічною вибуховою речовиною.

Протипіхотні міни призначені для знищення або виведення з ладу особового складу противника.

Зазвичай, ці міни нездатні заподіяти істотної шкоди танкам, бронемашинам та автомобілям. Максимум - це пошкодити колесо автомобіля, обшивку, скло, радіатор тощо.

За типом датчика цілі протипіхотні міни бувають: натискної дії (спрацювання міни відбувається при натисканні на датчик ногою людини); натяжної дії (спрацювання міни відбувається від натягу дротяного датчика ногою або тілом людини); обривної дії (спрацювання міни відбувається при порушенні цілісності тонкого маломіцного дроту ногою або тілом людини; сейсмічної дії (спрацювання міни відбувається від струсу ґрунту під час руху людини); теплової дії (спрацювання міни відбувається під впливом людського тепла); інфрачервоної дії (міна спрацьовує при затіненні тілом людини променя світла інфрачервоного діапазону, який освітлює чутливий датчик-запобіжник); магнітної дії (міна реагує на метал, наявний у людини).

За способом заподіяння шкоди протипіхотні міни поділяються на: фугасні (завдають ураження силою вибуху - відривання кінцівок, руйнування тіла людини тощо); осколкові (завдають ураження осколками свого корпусу або готовими елементами (кульки, ролики, стрілки). Залежно від форми зони ураження є міни кругового ураження і міни спрямованого ураження; кумулятивні (завдають ураження кумулятивним струменем).

За ступенем керованості протипіхотні міни, як і протитанкові, діляться на керовані і некеровані. За способом установки, можливістю видалення та знешкодження, за типом вибухової речовини та часом приведення в бойове положення ці міни не відрізняються від протитанкових.

Протитранспортні міни призначені для знищення або виведення з ладу транспортних засобів противника, що рухаються транспортними шляхами (автодороги, залізниці, місця стоянок, злітно-посадкові смуги і майданчики, доріжки аеродромів). Поділ цих мін за іншими критеріями не наведено, оскільки він не відрізняється від поділу протитанкових і протипіхотних мін.

Протидесантні міни призначені для виведення з ладу або знищення плавзасобів противника (човни, катери, понтони, плаваючі машини) під час руху цих плавзасобів на воді.

За типом датчика цілі протидесантні міни бувають: магнітної дії; акустичної дії (спрацьовують при перевищенні порогового значення рівня шуму гвинта плавзасобу); контактної дії (спрацювання міни відбувається від контакту корпусу плавзасобу із чутливими елементами датчика цілі (антена, стрижень тощо)).

За способом заподіяння шкоди ці міни, як правило, належать до одного типу - фугаси і (завдають ураження гідроударом). За іншими критеріями протидесантні міни поділяються так само, як і наведені вище міни.

Об’єктні міни призначені для руйнування або виведення з ладу, пошкодження різних нерухомих або рухомих об’єктів противника (будівлі, мости, дамби, шлюзи, заводські цехи, доки, стапелі, ділянки доріг, причали тощо).

Сигнальні міни не призначені для знищення або пошкодження кого-небудь або чого-небудь. Завдання цих мін - видати присутність у певному місці противника, позначити його, привернути увагу до цього місця своїх підрозділів.

Міни-пастки (міни-сюрпризи) призначені для виведення з ладу або знищення особового складу, техніки, озброєння, об’єктів супротивника; створення обстановки нервозності, страху у противника («мінобоязнь»); позбавлення його бажання користуватися місцевими або залишеними (трофейними) предметами побуту, приміщеннями тощо. Як правило, міни-пастки спрацьовують унаслідок спроби противника скористатися якимись предметами побуту, приміщеннями, засобами зв’язку тощо.

Особливі міни - міни, які неможливо однозначно зарахувати до жодної вищезазначеної групи. Вони призначені для завдання шкоди противнику специфічними способами. Нині відомі такі типи особливих мін:

• підлідні (призначені для руйнування крижаного покриву водойм з метою перешкодити переправі військ противника по льоду);

• протимінопошукові (виконують охоронне завдання щодо звичайних мінних полів, груп мін, одиночних мін. Спрацьовують від впливу на датчик міни полів (магнітних, радіочастотних, лазерних), які створюють міношукачі;

• протищупні (мають таке саме завдання, як і протимінопошукові міни. Спрацьовують при доторканні датчика мінного щупа);

• хімічні фугаси і міни (створюють після підриву зони зараження бойовими отруйними речовинами. Ці міни зараз на озброєнні не перебувають);

• бактеріологічні (біологічні) (призначені для зараження місцевості хвороботворними мікроорганізмами і створення вогнищ епідемій небезпечних хвороб людей і тварин);

• вогневі фугаси, як правило, саморобні (під час спрацьовування завдають ураження палаючими нафтопродуктами (бензин, гас, дизпаливо, мазут), запальними сумішами (напалм, пірогель), твердими запальними речовинами або сумішами (терміт, фосфор);

• каменеметальні фугаси, як правило, саморобні (під час спрацьовування завдають ураження викинутим від вибуху камінням);

• сплавні (скидаються в річку вище за течією і при контакті з мостом, греблею, шлюзом, плавзасобом вибухають).

Зверніть увагу! Знешкоджувати міни повинні спеціально навчені спеціалісти - сапери. Тому в разі виявлення міни категорично забороняється:

• наступати або наїжджати на міни;

• пробувати самотужки знешкодити міну або вилучити її із землі;

• обривати або тягти дроти, що прикріплені до міни.

Потрібно негайно повідомити про небезпечну знахідку органи поліції або місцевої влади. До прибуття компетентних працівників необхідно організувати чергування з метою запобігання підходу людей до небезпечного місця.

Словник термінів

Експансивна куля - куля, здатна до розширення під час потрапляння в м’яке середовище.

Проміжний патрон - тип патрона для вогнепальної зброї, проміжний за потужністю між пістолетним патроном і патроном для гвинтівки.