Всесвітній День прибирання

 Під гаслом "Зробимо Україну чистою разом!" учні 6 класу долучились до Всесвітнього дня прибирання!

21 вересня – Міжнародний День миру

21 вересня, українці разом з цивілізованим світом відзначають Міжнародний день миру та День миру в Україні.

   Історію нашої цивілізації цілком можна назвати історією воєн – лише в минулому столітті людству довелося пережити дві світові війни, а локальні збройні сутички в різних місцях планети виникають постійно. 

    На думку ООН, для припинення військових конфліктів у світі недостатньо урядових політичних угод – стійкий мир має базуватися на моральній та інтелектуальній солідарності людства. Саме цю ідею покладено в основу Міжнародного дня миру, який відзначається щороку 21 вересня і має на меті пропагувати мирні ініціативи та послаблювати військову напругу.  

    Мета Дня – звернути увагу на необхідність завершення усіх війн та конфліктів, а також підкреслити важливість мирних переговорів, дипломатії та толерантності.

Міжнародний день миру є символом надії та співчуття для мільйонів людей у всьому світі, які прагнуть завершення збройних конфліктів та побудови світу без війн та страждань.  

Особливо це відчуття нині актуальне для нас – українців. Цей день – не лише символічна дата, але й важливе нагадування світу про те, що в нашій країні вже другий рік триває жорстока і кривава війна, яку почала росія. Ми пережили стільки випробувань і втрат, що справді можемо сказати, що як ніхто розуміємо цінність миру. 

                    Енергозбереження

 Сьогодні багато слів звучить з екранів телевізорів про необхідність енергозбереження, це і зрозуміло. Адже Україна лише на 25%  забезпечує себе енергоресурсами, 75%  імпортує. За рівнем енергозбереження на побутовому рівні Україна знаходиться на місці Європи у 70-80-х роках.

Енергія потрібна  для обігрівання житла, приготування їжі. Економити енергію значно легше й дешевше, ніж виробляти її і постачати споживачам.

Привчатися економити енергію потрібно змалку. Звичка кожного з нас економити енергію, якнайменше витрачати її для виконання будь-якої роботи — запорука того, що наша країна буде створювати економічні, екологічно чисті машини і пристрої. Це сприятиме не тільки економії коштів, а й забезпеченню найкращих умов життя громадян.Людство з давніх часів використовуєенергію в тій чи іншій формі. Людина швидко засвоїла, що для забезпеченнясвого розвитку, підтримки й підвищення життєвого рівня їй необхіднодедалі більше добувати (одержувати, виробляти) і використовувати енергію.Саме тому стільки зусиль інтелектуальних, фізичних, матеріальних іфінансових людство спрямувало на освоєння існуючих способів, методів,технологій та обладнання для виробництва корисної енергії.

Разом з тим стає очевидним, що:

Ø        запаси корисних копалин на Землі поступово вичерпуються;

Ø        відновлювальні джерела енергії за сучасного розвитку технологій та обладнання не в змозі покрити потреби населення, які постійно зростають;

Ø        атомна енергетика не може забезпечити достатню міру надійності своєї роботи;

Ø        унаслідок життєдіяльності людини і переважно під час виробництва енергії та продуктів відбувається забруднення навколишнього середовища, що призводить , наприклад, до кислотних дощів,  «парникового ефекту» тощо.

ЕНЕРГОЕФЕКТИВНІСТЬ

УВАГА! ДІТИ НА ДОРОЗІ!

 УВАГА! ДІТИ НА ДОРОЗІ!

Участь класу в малюнках на асфальті

Олімпійський тиждень!

 Олімпійський тиждень!

Олімпійські ігри зародились у Стародавній Греції ще у VІІІ ст. до н.е. і регулярно проводились понад тисячу років. Безпосередньо зародження Олімпійських ігор пов’язують із іменами легендарного грецького героя Геракла, царя Пелопса, спартанського законодавця Лікурга та еллінського царя Іфіта.

Вважають, що Олімпійські ігри Стародавньої Греції почали свій відлік у 776 р. до н.е., коли офіційно було зафіксовано ім’я першого переможця Ігор Коройба, який за професією був пекарем.

Перші Олімпійські ігри тривали один день, а програма включала лише один вид спорту – біг. Із розквітом і зростанням популярності Ігор їх програма змагань поступово розширювалась. У період розквіту вони проходили протягом п’яти днів. Програма змагань включала біг на різні дистанції, панкратіон (поєднання боротьби з кулачним боєм), пентатлон (п’ятиборство, до нього входили стрибки у довжину, біг, метання диска, метання списа і боротьба), кулачний бій, перегони на колісницях.

У червні 1894 р. П’єр де Кубертен скликав у Парижі міжнародний конгрес для вирішення питання про відновлення Олімпійських ігор. Це був історичний Конгрес, тому що на ньому було ухвалено рішення про введення Ігор І Олімпіади сучасності та створення Міжнародного олімпійського комітету на чолі з Деметріусом Вікеласом, представником Греції, П’єром де Кубертеном як секретарем.

Ігри І Олімпіади сучасності відбулись в Афінах 1896 року. В них взяли участь 245 спортсменів із 14 країн світу, які змагались у 9 видах спорту.

До олімпійської символіки належать олімпійська емблема, олімпійський прапор, олімпійське гасло, олімпійський гімн, олімпійський вогонь та олімпійський смолоскип.

Пожежна безпека

Пожежна безпека

101- номер телефону пожежної охорони.

Вогонь стає ворогом, якщо з ним необережно поводитися.

Сірники - не іграшки.

Вогонь від одного сірника може спалити дім.

Пожежі легше запобігти, ніж її загасити.

І ми про це повинні пам’ятати.

Причинами виникнення пожежі є :

> Необережність у поводженні з вогнем (ки­нутий запалений сірник; багаття, розкладене у не­дозволеному місці).

>  Пустощі дітей з вогнем, ігри із запаленими предметами.

> Порушення правил користування електропри­ладами.

> Недотримання правил користування га­зовими приладами.

> Неправильна експлуатація печей.

> Вогонь може загорітися також від запаль­нички, петарди, хлопавки, бенгальського вогню.

Що ж потрібно робити на випадок пожежі?

При виявленні ознак горіння кожний громадянин повинен:

> Негайно сповістити по телефону пожежну службу. Обов'язково необхідно назвати адресу об'єкта, місце виникнення пожежі, вказати кількість поверхів будинку ситуацію на пожежі, наявність людей, а також повідомити своє прізвище та номер телефону, з якого телефонуєте.

> Організувати (якщо це можливо) евакуацію людей, гасіння пожеж та забезпечити збереження матеріальних цінностей.

> Приступити до гасіння пожежі наявними засо­бами пожежогасіння (Вогнегасники, вода, пісок).

> Забезпечити зустріч  пожежних машин .

А чого ж не слід робити на випадок пожежі?

Ø     Боротися з вогнем самостійно, не викликаючи пожежників (якщо ви не впоралися з вогнем за кілька  секунд, його поширення може призвести до великої пожежі).

Ø     Намагатися вийти через задимлений коридор чи сходи (дим дуже токсичний, горючі гази при цьому можуть попекти дихальні шляхи та легені).

Ø     Вистрибувати з вікон   чи балкона.

Ø     Забувати, що перший ворог для вас не вогонь, а дим, який осліплює та душить.

Ø     При сильному задимленні сусіднього приміщення не рекомендується відкривати двері.

Вогонь - друг - ворог. Якою гранню він оберта­ється – залежить від людини. Коли свого часу Ейнштейна запитали: «Чи небезпечна атомна енергія для людства»?, він відповів: «Не більш, ніж коробка сірників, справа тільки в тому, до чиїх рук вона потрапить».

Етика спілкування з військовим/ветераном.

При спілкуванні з людьми, які мають бойовий досвід, зазвичай нас не полишають дві думки: «Як спілкуватися, щоб допомогти/підтримати?» та «Як спілкуватися, щоб не нашкодити?». Ви теж не знаєте, як і про що розмовляти, тому найчастіше просто уникаєте розмов з військовими/ветеранами? Так, війна – це травматичний досвід. Коли людина потрапляє до війська у неї змінюється майже все і важливо з розумінням до цього відноситись. При спілкуванні питання «Як ти?» замало, тому давайте більш детально розглянемо, які теми можна підіймати, а яких слід уникати.

Перш за все, кожна людина – це особистість! До кожної людини, будь-то військовий, ветеран або продавчиня в магазині, потрібно шукати індивідуальний підхід. Пам’ятайте про повагу, особисті кордони та право на власну думку.

Безпечними темами для спілкування з людиною з бойовим досвідом є родина, хобі, їжа, життя до війни тощо. Якщо людині важко підтримувати розмову – почніть першим і розкажіть про себе.

При спілкуванні варто уникати тем, які можуть спровокувати сильну емоційну реакцію. Це теми про війну, політику, справедливість/несправедливість, відчуття провини тощо. Наприклад, питання «Коли це скінчиться?», «А що ти бачив на війні?», «Ти вбивав?», «Тобі було страшно?» не варто підіймати, щоб не викликати хвилю емоцій. Не варто казати «Я тебе розумію», «Ти повинен…», «Усе буде гаразд», бо ці фрази не працюють. Не використовуйте такі слова, як «подвиг», «героїзм», «мужність», краще оберіть щось нейтральне, наприклад, «бойовий досвід». Крім того, майте на увазі, що ветерану/військовому не потрібні ані Ваш жаль, ані Ваші сльози, бо він просто не знає, що з ними робити та як на них реагувати.

Якщо Ви не впевнені в темі, яку підняли – запитайте: «Тобі нормально говорити на цю тему?». А якщо Ви бажаєте підтримати, але не знаєте, як це сказати, – використайте такі фрази: «Ти не сам», «Я підтримую тебе», «Я поруч», «Чим я можу допомогти?», «Ти хочеш про це поговорити?». Якщо відчуваєте незручність, можете сказати таку фразу: «У мене немає такого досвіду, як у тебе, я не розумію, що ти пережив та переживаєш, я можу лише розумом уявити це. Але мені дуже хочеться підтримати тебе!»

Давайте окремо приділимо увагу тому, як спілкуватись по телефону з людиною, яка на передовій. Спілкуючись, не акцентуйте, що Вам без нього погано/страшно; не підіймайте теми, які для людини мають сильне емоційне забарвлення; якщо людина сама заговорила про важку для неї тему – використовуйте активне слухання та емпатію. Пам’ятайте, Ви маєте бути підтримуючою людиною.

Спілкуючись з людиною, яка має бойовий досвід, не забувайте, що наші слова – це також зброя, яка має силу і яка може або захистити або поранити!