Безпека на дорозі

Безпека на дорозі 

 Безпека на дорозі – спільна відповідальність усіх учасників дорожнього руху. На чому би ми не пересувалися: пішки, на автобусі чи автомобілі, велосипеді чи самокаті – ми маємо поважати інших і дбати про власну безпеку.

День Європи 2025

День Європи – це свято, яке відзначається 9 травня в країнах Європейського Союзу та інших європейських державах. Воно символізує мир, єдність та європейську інтеграцію.

У 2025 році Україна відзначає День Європи разом із країнами Європейського Союзу – 9 травня. На тлі повномасштабної війни українці ще гучніше декларують свою приналежність до європейської спільноти.

Історія свята

5 травня 1949 року була заснована Рада Європи, і цей день спочатку відзначався як День Європи.

9 травня 1950 року міністр закордонних справ Франції Роберт Шуман представив Декларацію Шумана, яка заклала основу для створення Європейського Союзу.

1985 року Європейська рада офіційно затвердила 9 травня як День Європи.

День Європи в Україні

Україна почала офіційно відзначати День Європи у 2003 році, а з 2023 року святкує його 9 травня, синхронно з країнами ЄС. Це свято стало символом європейського вибору України та її прагнення до інтеграції.

Значення свята

День Європи нагадує про важливість єдності, співпраці та миру між європейськими країнами. Він також підкреслює спільні цінності, такі як демократія, права людини та верховенство права.

День Пам'яті та Примирення

День Пам'яті та Примирення

 Ми пам’ятаємо, що війна – це катастрофа, трагедія, мільйони загиблих і скалічених тіл і душ. І також ми розуміємо, що героїзація і романтизація війни призводить до ескалації нових конфліктів.

Понад 10 років тому Україна долучилася до традиції відзначення перемоги над нацизмом в європейському дусі – не святкуємо, а вшановуємо. Саме так у суспільстві усталилося сприйняття 8 травня та Другої світової війни крізь людський вимір, з акцентом на ролі людей, котрі боролися проти нацизму. У День пам’яті та перемоги Україна традиційно вшановує їх, висловлює повагу та вдячність усім борцям із нацизмом, увічнює пам’ять про загиблих воїнів і жертв найкривавішої і найжорстокішої в історії людства війни.

Друга світова розпочалася для України нападом нацистської Німеччини на Польщу 1 вересня 1939 року і бомбардуванням німецькою військовою авіацією Львова та інших наших міст. А з 22 червня 1941-го після вторгнення військ Німеччини та її союзників на територію СРСР уся Україна стала ареною запеклих бойових дій. Близько 7 мільйонів осіб було мобілізовано за роки війни з України до Червоної армії. Кожний другий із них загинув, а кожний другий із тих, хто залишився живим, отримав інвалідність.

День пам’яті та перемоги – це нагадування, що Друга світова розпочалася внаслідок домовленостей двох тоталітарних режимів: націонал-соціалістичного (нацистського) у Німеччині й комуністичного в СРСР, а також мовчазного небажання найпотужніших держав світу чинити спротив агресорам. У 1939–1945 роках обидва тоталітарні режими вчинили на українській землі численні злочини проти людяності, воєнні злочини та злочини геноциду, внаслідок чого український, єврейський, кримськотатарський та інші народи, що жили в межах території сучасної України, зазнали величезних втрат.

На початку війни український народ, не маючи незалежної держави, був розділений між кількома країнами. Нацисти і комуністи, що однаково не рахувалися з ціною людського життя, у власних цілях та геополітичних іграх використовували невирішене «українське питання» та прагнення українців до незалежності й суверенітету. Наші землі вони розглядали виключно як ресурс.

Під час Другої світової війни українці зробили значний внесок у перемогу над нацизмом, відзначилися героїзмом, хоробрістю та самопожертвою на всіх фронтах та в багатьох арміях Антигітлерівської коаліції. Мільйони українців чинили спротив зі зброєю в руках у різних регулярних арміях світу, сотні тисяч боролися в підпільних і повстанських структурах. Майже всі українські підприємства були переорієнтовані на потреби оборони. Українська земля була одним із основних театрів воєнних дій, місцем масштабних битв і найзапеклішого спротиву.

Вигнання нацистських окупантів не принесло Україні свободи, а обернулося поверненням комуністичного терору. Його проявом стали м’ясні штурми «чорносвитників», депортація кримських татар та інших народів із Криму, масовий штучний голод 1946–1947 років, депортації етнічних українців Польщі, повернення репресій, повторна радянізація західної України, спроби знищення Української автокефальної православної та Української греко-католицької церков тощо.

У цій боротьбі ми втратили понад вісім мільйонів українців та представників інших народів, які проживали на нашій землі. В цілому Друга світова забрала життя від 50 до 85 мільйонів людей по всьому світу.

Війна тривала шість років. Перемога над нацизмом була здобута внаслідок неймовірної концентрації всіх сил, взаємодопомоги, консолідації і мобілізації суспільства, солідарності народів та повного переоблаштування економічного, політичного і соціального життя в інтересах боротьби зі злом. Для дотримання правил гри на міжнародній арені і запобігання війнам, геноцидам та порушенням прав і свобод людини держави-переможниці створили  Організацію об’єднаних націй. Україна стала її  співзасновницею. 

Жодна країна не може претендувати на виняткову роль у перемозі над нацизмом. Перемога – результат титанічних зусиль десятків держав і сотень народів. 

Так само неприпустимими є спроби прикриватися моральним авторитетом переможця в Другій світовій для реваншизму.  Пам’ять про війну має вести не до культу перемоги, а розвивати вміння цінувати мир, категорично і безкомпромісно захищати його всіма розумними засобами, а також виховувати сміливість та принциповість у боротьбі з ворогом.

Після нацизму і комунізму світ зіштовхнувся з новою злочинною агресивною ідеологією – нині ми боремося проти російської версії нацизму – рашизму. Він несе загрозу не лише незалежності та суверенітету нашої держави, а й міжнародному правопорядку та безпеці всього людства, сучасного світу та демократії. Ідейним підґрунтям рашизму стало  привласнення статусу “головного переможця”Російською Федерацією і перетворення перемоги над нацизмом на культ, пропаганду війни.

Сьогодні українці зі зброєю в руках захищають не тільки себе, а всі країни Європи від російської експансії і дають шанс на побудову більш тривкого миру і створення нової, більш справедливої, світової системи безпеки. Умовою для цього є перемога над Росією, відновлення територіальної цілісності України та унеможливлення майбутньої агресії російського імперіалізму проти будь-кого на нашій планеті. Сьогодні в умовах агресії єдиний шлях відновлення миру – перемогти загарбника.

Важливо пам’ятати, що слабкість, страх і нерішучість міжнародної спільноти завжди заохочували агресорів до все більшого розмаху злочинів. Сьогодні світове співтовариство має змогу спертися на той гіркий досвід та історичні уроки для прийняття адекватних безпекових рішень, зокрема щодо російської агресії проти України.

Імунізація

 Імунізація

"День пам'яті Чорнобильської катастрофи"

 "День пам'яті Чорнобильської катастрофи"

26 квітня - Міжнародний день пам’яті Чорнобильської катастрофи.

Чорнобиль… Слово це стало символом горя і страждання, покинутих домівок. Минуло 36 років від того дня, коли Україну спіткала страшна трагедія – техногенно-екологічна катастрофа, спричинена вибухом реактора четвертого енергоблоку Чорнобильської атомної електростанції, яка нанесла непоправної шкоди довкіллю та здоров’ю людей.

Якби не подвиг простих людей, які ризикуючи власним життям і здоров’ям, врятували нас від подальшого поширення радіації, то важко навіть спрогнозувати повні масштаби трагедії не лише для України, а й всього світу.

Сьогодні ми висловлюємо щирі слова подяки, засвідчуємо свою шану за героїзм та самовідданість всім ліквідаторам страшної аварії. Адже ціною власного життя і здоров’я без вагань та роздумів, ви ліквідовували наслідки аварії на Чорнобильській АЕС. Усвідомлюючи всю складність ситуації, нехтуючи власною безпекою, ви ступили назустріч неприборканому смертоносному лиху, щоб зберегти життя мільйонів людей не лише у нашій державі, а й на всій планеті.

Вічна вам слава та низький уклін. 

ЧОМУ ПОТРІБНО РОБИТИ ЩЕПЛЕННЯ

 ЧОМУ ПОТРІБНО РОБИТИ ЩЕПЛЕННЯ

Вкрай тривожною проблемою в умовах війни і гуманітарних криз є спалахи інфекційних хвороб. Ризик поширення керованих інфекційних захворювань зростає у зв’язку з вимушеним переселенням людей, великим скупченням людей, що є особливо великою загрозою для наших маленьких українців із незавершеним або з відсутнім курсом вакцинації.

Щоб уникнути поширення будь-якої хвороби, людям необхідно вакцинуватися. Вакцини, які використовуються в Україні, є перевіреними та безпечними. Немає підвищеного ризику побічних ефектів у здорової дитини.

Внутрішньо переміщені українці можуть щепитись самі або ж щепити дітей у державних медзакладах населених пунктів, у яких вони перебувають. Підписувати декларацію з місцевим лікарем для цього не потрібно.

Імунітет, який розвивається після вакцинації, надасть надійніший захист від керованої інфекції. Вакциновані люди дуже рідко хворіють. А якщо таке трапляється, то переносять хворобу набагато легше і з меншою кількістю ускладнень. Вакцини забезпечують надійніший захист. У період війни особливо важливо бути сильними та здоровими.

Відповідальність неповнолітніх за злочини шкоди національної безпеки

Відповідальність неповнолітніх за злочини шкоди національної безпеки