Шановні учні та батьки! 

З 30.03.2022 ДИСТАНЦІЙНЕ НАВЧАННЯ!

 

Всесвітній день боротьби з туберкульозом!

Щорічно 24 березня в усьому світі проводиться День боротьби з туберкульозом.
Саме цього дня в 1882-му році в Берліні доктор Роберт Кох оголосив про відкриття цієї страшної хвороби, яка до цих пір загрожує кожному з нас.

Основною причиною зростання захворюваності є зниження рівня життя населення, зростання алкоголізму, наркоманії, величезна армія бомжів, звільнені з виправних установ. Суттєву лепту вносить і міграція населення, різко зросла за останні роки. Важливим чинником, що сприяє росту захворюваності, є скорочення охоплення населення профілактичними оглядами та зменшення частки хворих на туберкульоз, виявлених на ранніх стадіях.

Туберкульоз - одне з найдавніших інфекційних захворювань. Це хронічне інфекційне захворювання характеризується утворенням в органах специфічних запальних змін. Туберкульоз вражає практично всі органи і системи організму. Але найбільш частою локалізацією туберкульозу є органи дихання.

Збудником туберкульозу є мікобактерії туберкульозу. Джерелом зараження є хворі люди або домашні тварини. Основне джерело зараження - хвора людина. Найчастіше туберкульоз поширюється повітряно-крапельним шляхом (через легені дорослої людини за добу проходить близько 15 кубометрів повітря). При кашлі, чханні, розмові хворого на туберкульоз в повітря, на підлогу і стіни кімнати, предмети побуту, потрапляють дрібні крапельки мокротиння й слини. Мікроби після висихання мокроти довго залишаються життєздатними, особливо в слабоосвіщенних місцях, навіть у висохлої мокроті і на різних предметах вони виживають до шести-восьми місяців. Це обумовлює можливість контактно-побутовий передачі через посуд, білизна, книги.

Виживаність збудника туберкульозом вивчали на поверхні грунту на глибині 5, 10, 20 см. Збудник туберкульозу в мерзлотних грунтах виявляє значну стійкість до впливу несприятливих факторів. Наражаючись багаторазового замерзання і відтавання, він зберігає життєздатність на поверхні грунту 12 місяців.

На туберкульоз хворіють не тільки люди, але і тварини. Тому можливе зараження при вживанні некип'яченого молока, непроварені м'яса, яєць, при догляді за хворими домашніми тваринами.

Тому туберкульозом можна заразитися де завгодно і необов'язково в результаті прямого контакту з хворим. На туберкульоз хворіють люди різного віку і статі. Паличка Коха не розрізняє соціального статусу, і з однаковою ефективністю заражає бідних і багатих.

Вперше проникли в організм мікобактерії туберкульозу розповсюджуються в організмі людини, але не обов'язково викликають захворювання. Багато хто з них гинуть. Але деякі можуть зберегти життєздатність і роками перебувати в організмі, до пори до часу не завдаючи йому шкоди. Несприятливі чинники - погані житлові умови, неповноцінне харчування, брак доброї питної води, стреси, недосипання, зниження опірності організму внаслідок перенесених інших хвороб, низька санітарна культура населення збільшують ризик зараження. Дуже схильні до захворювання на туберкульоз ті, хто зловживає алкоголем і курінням. Все це знижує опірність організму, і зустріч з паличкою Коха обертається трагедією.

Лікувати туберкульоз складно, тому що він "мутував" і пристосувався до тих препаратів, які на нього раніше впливали. З'явилися мікобактерії туберкульозу, стійкі до лікарських засобів. Це відбувається через несприятливу екологічного середовища і прийому медикаментозних засобів без призначення лікаря.
Вчасно виявлений туберкульоз краще піддається лікуванню.

Щоб уберегти себе від зараження туберкульозом, необхідно:

Відмовитися від шкідливих звичок, які знижують опірність організму.
Слідкувати за чистотою і порядком в приміщенні і за його межами.
Не допускати захаращення і скупчення пилу.
Щодня проводити прибирання квартири і меблів вологим способом.
Як можна частіше провітрювати приміщення.
Не чистити в кімнаті одяг і взуття.
Завжди мити руки перед їжею.
Дотримуватися режим харчування.
Не купувати м'ясо, молоко на стихійних ринках.
У їжу вживати тільки кип'ячене молоко.
Дотримуватися режим праці та відпочинку.
Гартувати свій організм.
Займатися фізкультурою і спортом.
Частіше бувати на свіжому повітрі.
Боротися зі стресом.
Регулярно проходити флюорографічне обстеження.
Бути непримиренним до санітарних недоліків. Чи не соромитися робити зауваження немудрим.

Дотримуючись необхідні запобіжні заходи, можна убезпечити себе від небезпеки зараження. Боротьба з туберкульозом буде успішною тільки тоді, коли ми всі разом будемо дотримуватися правил боротьби з підступною хворобою і вимагати виконання їх від оточуючих.

А якщо ви думаєте, що вас це не торкнеться, то ви помиляєтеся. Туберкульоз не переможений, він серед нас, і в кожну хвилину на Землі від нього страждають люди.
Всесвітній День боротьби з туберкульозом був заснований для того, щоб закликати населення берегти власне здоров'я.

Міжнародний день лісів!

Сьогодні в усьому світі відзначається Міжнародний день лісу або Всесвітній день захисту лісів, який був заснований в 1971 році. Ініціатором установи даного Дня виступила Європейська конфедерація сільського господарства на 23-й Генеральній Асамблеї в 1971 році, і ця ідея була підтримана Всесвітньою Продовольчою і сільськогосподарською організацією при ООН (ФАО).

З тих пір щорічно з ініціативи ООН 20 або 21 березня, як привід проінформувати суспільство про важливість збереження лісів, відзначається Міжнародний день лісу (International Day of Forests). Причому було прийнято рішення про святкування цього дня саме в день осіннього рівнодення в Південній півкулі і весняного рівнодення в Північній півкулі (останнє, за традицією, вважається першим днем весни і є символом нового життя та нових починань).

В даний час загальна площа лісів на планеті складає приблизно 38 млн. кв. км (це близько третини площі суші), з яких 13% належать до охоронюваним природним територіям. Ліси — легені нашої планети, вони мають неоціненне екологічне, соціальне та економічне значення — беруть участь у формуванні клімату планети, забезпечують киснем, переробляють шкідливі викиди, зберігають водні ресурси, є середовищем існування безлічі рослин і тварин, забезпечують їжу і здорове середовище для людей, допомагають зберегти родючість грунтів і ландшафти ...

Проте, з кожним днем площа світових лісів неухильно скорочується: кожну секунду Земля втрачає більше 1,5 гектарів незайманого лісу. Насамперед це пов'язано зі зростанням чисельності населення і перетворенням лісових територій для різних людських потреб. За деякими експертними оцінками, за останні 10 тисяч років людина знищила 26 млн. кв. км лісів. Поряд з цим, ліси гинуть від пожеж, незаконної вирубки, природних катастроф, впливу комах-шкідників, хвороб та інших причин. Скорочення площі лісових масивів веде до непоправних негативних процесів, що мають глобальне значення для всієї природи і життєдіяльності всього людства.

У зв'язку з цим, основним завданням Міжнародного дня лісу є привернення уваги жителів планети до проблеми збереження лісів, інформування про значимість лісових екосистем, їх стан та основні заходи їх захисту та відновлення.

                     День українського добровольця!

Хоч це Свято і є новим для національного календаря України, проте явище, якому воно присвячено, споконвіку супроводжує дружній український народ. Яскрава національна риса, благословення і традиція українського народу - бути небайдужим до свого сьогодення та майбуття, до долі своїх дітей, честі і пам’яті своїх славних батьків

Понад усе для мене рідний край,
його свобода, честь і незалежність.
Тих, хто поліг в бою, не забувай
і до землі батьків свою належність.

На ціле небо простягнувся стяг,
внизу опершись на лани пшеничні.
Народ вписав в історію звитяг
чимало сторінок та є, однак, трагічні.

Хліб засівали і гострили шаблі,
коня кували, щоб в бою не впав,
ішли на ворога, узявши коси й граблі…
За рідний край козак і селянин вмирав!

Земля батьків від Сяну й аж до Дону
ножем імперським рвана на шматки.
Без війська нам не вберегти кордону,
Донбас відстоять українські вояки.

Карпатський велет спину розгинає,
Дніпрові води крізь граніт течуть,
в степах широких вільний дух витає,
цю землю давні обереги бережуть!

14 березня в Україні відповідно до Постанови Верховної Ради від 17 січня 2017 року №1822VІІІ «Про встановлення Дня українського добровольця» відзначають День українського добровольця. Це свято приурочено сучасним добровольцям, що 14 березня 2014 року започаткували формування першого батальйону добровольців. Сучасний український добровольчий рух пов’язаний з розгортанням Росією війни проти України.

 Вже з часом добровольчий військовий рух буде інтегрований в Збройні сили України та структури МВС. На перший погляд досить дивним виглядає поява військових добровольчих формувань в Україні, яка мала свої збройні сили

Досить символічно, що в 100-ту річниці появи у Львові першого українського добровольчого формування – Легіону Українських січових стрільців, довелось відроджувати ці традиції в 2014 році. Правда, в серпні 1914 творення Легіону УСС у складі армії Австро-Угорської імперії було кроком до боротьби за державу після Першої світової війни. А в березні 2014 добровольці формувались для оборони незалежності та суверенітету України.

Створення Легіону УСС в серпні 1914 стало подією історичної ваги, попри те, що український чинник в армії Австро-Угорської імперії становив приблизно 8-9%. Адже це розкрило боєздатність українців у роки війни.

Створення Легіону УСС стало можливим з огляду на двадцятирічну традицію українського молодіжного тіловиховного, спортивно-руханкового та парамілітарного рухів. Йдеться про діяльність товариств «Сокіл-Батько» (1894, І. Боберський), «Січ» (1900, К. Трильовський), «Пласт» (1911, О. Тисовський), а також парамілітарних товариств «Січові стрільці І» та «Січові стрільці ІІ» (1913-1914 рр., В. Старосольський, Р. Дашкевич, І. Чмола та інші). Станом на 1914 рік членами цих товариств було більше 100 тисяч українських хлопців та не один десяток дівчат.

А коли в серпні 1914 року розпочалось формування Легіону УСС, впродовж серпня зголосилось більше 25 тисяч добровольців у Львові, Стрию та інших містах. Військове командування Австро-Угорської армії дозволило формувати Легіон чисельністю до 2,5 тисяч осіб. Значну частину забезпечення Легіону УСС одягом, харчами та навіть зброєю взяло на себе українське суспільство. Колективний збір коштів ставав можливим через те, що майже в кожному селі Галичини діяли читальні «Просвіти», які і взяли на себе організацію матеріальної допомоги. Власне історія творення УСС, це і історія розвитку українського волонтерського руху, без якого б не було і сучасних добровольців.

Це свято людей, які свідомо, за покликом власного серця, стали на захист своєї Батьківщини і захищають рідну землю від загарбників. І наш з вами обов’язок пам’ятати про їхній подвиг, пам’ятати про нашу історію, пам’ятати про тих хто чотири роки тому не побоявся взяти в руки зброю і піти боронити рідну землю, та всім, хто протягом вже кількох сотень років завжди, коли виникає загроза для нашої України, сміливо йде в бій за її цілісність та незалежність.

 

 

10 цікавих фактів про Т. Г. Шевченка

Про Шевченка написано дуже багато, але є цікаві епізоди із його життя, про які ми ще дуже мало знаємо.

Факт 1

Основна освіта майбутнього основоположника української літератури – лише два роки у церковній школі у місцевого дяка. Багатьма своїми знаннями майбутній поет завдячує красуні Софії Григорівні Енгельгардт. Саме вона навчила Тараса польської і французької мови. Однак перші уроки мови Шевченко отримав все ж від лакеїв, і в Петербурзі нерідко насміхались з уже вільного митця: “Пан Шевченко бардзо добже мови по-польску, але в его мове завше ест цос хлопского”.

Факт 2

Тарас Григорович Шевченко був людиною середнього зросту. Зберігся «Формулярний список про службу лінійного Оренбурзького батальйону №1» за 1953 рік, у якому зазначено зріст рядового Шевченка 2 аршини і 5 вершків, що дорівнює 164, 46 см.

Факт 3

Навесні 1838 року російський поет Василь Жуковський та художник Карл Брюллов вирішили викупити талановитого юнака із кріпацтва. Погодився відпустити Тараса і пан Енгельгарт, але запросив неймовірну на той час суму – 2500 рублів. Аби знайти потрібні гроші, Брюллов намалював вихователя спадкоємця престолу Жуковського, і друзі продали портрет з аукціону, участь у якому взяла й імператорська родина. Розіграш відбувся 22 квітня 1838 року, а вже 25 квітня Тарас отримав відпускну.

Факт 4

Традиційно на портретах у підручниках Шевченко постає перед дітьми людиною похилого віку із суворим обличчям у високій шапці та кожусі. Насправді ж після звільнення колишній кріпак став модним портретистом у Петербурзі, мав добрий прибуток, а тому і вдягався досить модно. Так, у своєму щоденнику Тарас із задоволенням описував придбання ним за 100 рублів плаща-макінтоша.

Факт 5

Головний доробок Великого Тараса – «Кобзар», у якому зібрано усі перлини з намиста його творчості. Проте мало хто знає, що у Шевченковій спадщині є і прозові твори, такі, як драма «Назар Стодоля», і навіть повісті російською мовою. Щоправда, літературознавці погоджуються в думках, що написанні російською мовою на засланні повісті поступаються за мистецькою якістю віршованим творам. Можливо, тому вони так і не були надруковані за життя Кобзаря.

Факт 6

В останній рік свого життя Тарас Шевченко власним коштом видав «Букварь южнорусскій», за яким навчатися грамоті рідною мовою мали дорослі українці в недільних школах. Буквар містив азбуку з друкованими та прописними літерами, тексти для читання, цифри, таблицю множення, переспіви Псалмів Давидових та п’ять щоденних молитов. Однак згодом Буквар був заборонений і вилучений з метою нерозповсюдження недільними школами. І це, не зважаючи на те, що «ничего в себе противного законам не заключает», як говорилось у доносі.

Факт 7

До наших часів в оригіналах і частково в гравюрах на дереві і металі дійшло 835 картин Шевченка. Їх виконано олією, тушшю, аквареллю, свинцевим олівцем, сепією та в техніці офорта. Проте лише незначна частина художніх творів має авторські підписи, а дати створення – ще менша.

Факт 8

Існує дві могили Тараса Шевченка. Перша знаходиться у Петербурзі на Смоленському кладовищі, друга – на Чернечій горі поблизу міста Канів. Справа в тому, що, відчуваючи наближення смерті, Кобзар просив поховати його на Батьківщині. І через 58 днів за клопотанням Михайла Лазаревського Тараса було перепоховано в Каневі.

Факт 9

На початку 70-х років минулого століття вдалося вперше зблизька сфотографувати Меркурій. Космічна станція «Марінер-10» зафіксувала близько 300 кратерів, один з яких було названо на честь Тараса Шевченка. Його діаметр – 137 км. А у грудні 1976 року Кобзарем було названо астероїд головного поясу 2427.

Факт 10

Найбільший портрет Тараса Шевченка площею понад 500 м² було намальовано в Харкові в жовтні 2014 року на стіні 17-поверхівки. Це графіті за адресою проїзд Садовий, 30 занесене до Книги рекордів України. Силует зображення малювали по ночах більше двох тижнів. На втілення задуму художників знадобилось близько 900 балонів аерозольної фарби. Для графіті творчою групою Kailas-V обрано портрет пензля Івана Крамського. Ширина готового малюнка становить 12 метрів, а висота – 43 метра.

Остання любов….

Фантазія про одруження не полишала Шевченка протягом усього життя. Останньою дівчиною, яку він серйозно розглядав на роль дружини, стала Ликера Полусмак. Вона спершу прислужувала у його друзів Карташевських і, убрана в український стрій, виконувала насамперед декоративну роль; потім служила наймичкою у Кулішів. Шевченко нею зацікавився, спалахнув пристрастю. Самій же Ликері він подобався, але не більше. Вона весь час вагалася, і ця непостійність підкріплювалася намовинами з боку панів, які в певний момент вирішили, що Шевченкові потрібно підшукати іншу, серйознішу, наречену. “Сибіряк” — ось яке визначення найбільше лякало Ликеру. Про це говорили пани, це підкріплювалося і численними історіями, які розказував поет, згадуючи своє минуле. Мався на увазі досвід заслання, куди потрапляють за різні провини і повертаються травмованими, надламаними особистостями. Велич поета Ликера не усвідомлювала і, певно, не замислювалася, як почесно було б стати його вдовою (жаль за такою втраченою можливістю прочитується у її спогадах).

Після розриву з поетом — Ликера проміняла його на лакея — дівчина працювала перукаркою, далі вийшла заміж, разом з чоловіком вони відкрили перукарню у Царському селі. Мали багато дітей. Проте чоловік пив, а одного разу кинув у вогонь грубки Ликерин портрет, намальований Шевченком. Крім того, Ликера добре шила, мала учениць. Шиттям заробляла й у Каневі, куди переїхала після смерті чоловіка у 1905 році. У останні роки життя вона доглядала могилу Шевченка. Місцеві її так і називали: Шевченчиха. Це і дратувало жінку, і лестило їй.

Пияцтво? Факт?

Відома цитата з листа Тургенєва до Герцена: “Скажи два слова в “Колоколе” о смерти Шевченка. Бедняк уморил себя неумеренным употреблением водки”. Тургенєв був особисто знайомий з Шевченком, крім того, у них були спільні друзі, наприклад, сім’я Опанаса Марковича (про що зауважує Михайло Драгоманов), тож інформацією володів, очевидно, з перших уст. Утім, у спогадах іншого доброго знайомого Шевченка, Миколи Костомарова, віднаходимо цілу низку прикладів, які нібито мають свідчити на захист митця. Костомаров, мовляв, безліч разів бачив, як Шевченко випиває, і то неабияк випиває (“десяток склянок чаю з додаванням рому”), але лише раз зустрів поета по-справжньому п’яним (і то у більш пристойному вигляді, аніж решта компанії, яка його супроводжувала). Тож така репутація Тараса спричинена радше його стійкістю до алкоголю.

А полковник Косирев, згадуючи про період служби Шевченка у Ново-Петровському укріпленні, пише, що від пригощань художник не відмовлявся, частіше пив у гостях, ніж своїм коштом, і міг впитися до того, щоб заснути просто в домі господарів. Одного разу молодь поклала Шевченка на двері і, співаючи церковних пісень, носила його у такому вигляді, відповідаючи цікавим: “Шевченка хоронимо!”.