Гімн України – символ незалежності, свободи та незламності нації.

 Гімн України – символ незалежності, свободи та незламності нації.

10 березня відзначається День Державного Гімну України, одного з головних атрибутів держави. Цього дня в 1865 році твір «Ще не вмерла України» авторства Михайла Вербицького та Павла Чубинського вперше пролунав на концерті пам’яті Тараса Шевченка. Сьогодні українці співають гімн переховуючись у бомбосховищах, під час загрози ворожих обстрілів. Його виконують військові на передовій  та повертаючись із російського полону. На початку повномасштабного вторгнення на площах багатьох міст військові оркестри грали гімн для підтримки українців. Зараз вони продовжують підіймати бойовий дух наших воїнів у найгарячіших точках.

ДЕРЖАВНИЙ ГІМН УКРАЇНИ       (слова Павла Чубинського       музика Михайла Вербицького)   Ще не вмерла України ні слава, ні воля. Ще нам, браття молодії, усміхнеться доля. Згинуть наші вороженьки, як роса на сонці, Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці. Душу й тіло ми положим за нашу свободу, І покажем, що ми, браття, козацького роду. Станем, браття, в бій кривавий від Сяну до Дону, В ріднім краю панувати не дамо нікому; Чорне море ще всміхнеться, дід Дніпро зрадіє, Ще у нашій Україні доленька наспіє. Душу й тіло ми положим за нашу свободу, І покажем, що ми, браття, козацького роду. А завзяття, праця щира свого ще докаже, Ще ся волі в Україні піснь гучна розляже, За Карпати відоб'ється, згомонить степами, України слава стане поміж народами. Душу й тіло ми положим за нашу свободу, І покажем, що ми, браття, козацького роду.

Державний гімн як один із визначальних символів нації має відповідним чином впливати на свідомість людей, заряджати бойовим настроєм та підіймати дух — мелодії гімнів зазвичай мають піднесене та патетичне звучання. 

Ритм гімну має бути легким для запам’ятовування і водночас задавати впевнений та закличний тон. 

Крім того, гімн мусить бути оригінальним музичним твором, аби повною мірою зображати ментальність нації, вектор державного та культурного розвитку, тощо. Ще однією ознакою є використання в тексті гімну хвалебних слів, які б прославляли велич та незламність держави.

Першочергово «Ще не вмерла Україна» — це вірш, який у 1862 році написав Павло Чубинський. 

Майбутній поет і вчений народився у небагатій дворянській родині в 1839 році. Під час студентства приєднався до редакції журналу «Основа» — першого суспільного-політичного та літературо-мистецького українського видання в Російській імперії.

Павло Чубинський також був членом об’єднання інтелігентів «Стара громада», яка займалася культурною та просвітницькою діяльністю. Вважається, що саме тут зародилася ідея створити вірш, який надихав би українців на боротьбу за свободу.

Точний день появи «Ще не вмерла Україна» невідомий, але це було восени 1862 року. Чубинський був серед гостей дружньої вечірки з сербськими студентами. Вони заспівали патріотичну пісню, яка вразила молодого автора.

Протягом майже 200 років з моменту народження і до затвердження у статусі гімну текст «Ще не вмерла Україна» неодноразово змінювався. Не припиняється це і в наш час. У березні 2022 року сайті Верховної Ради України з’явився законопроєкт про внесення змін до тексту українського гімну. Зокрема, ініціативними депутатами була запропонована така зміна до перших рядків державного гімну: 

«ПРОЦВІТАЄ УКРАЇНИ, ЇЇ СЛАВА Й ВОЛЯ! ВЖЕ НАМ, БРАТТЯ, УКРАЇНЦІ, УСМІХНУЛАСЬ ДОЛЯ!» 

Українська громадськість неоднозначно відреагувала на подібну ініціативу, вважаючи її недоречною та не на часі.