Дистанційне навчання
2020-2021 н.р.
Шановні учні та батьки!
У зв’язку із запровадженням КАРАНТИНУ з 28.09.2020 по 09.10.2020 запрошую на навчання за дистанційною формою
КАРАНТИН – це не канікули, тому ПРАЦЮЄМО!
Фото виконаних завдань, а також запитання, які виникають під час їх виконання, надсилай на один із сервісів:
В особисті повідомлення в
Viber (0999143833)
електронна пошта: bilecka33@gmail.com
Дорогі учні та батьки! Не забуваємо про РАНКОВУ ЗАРЯДКУ, яку потрібно робити кожен день!
Термін виконання завдання з 12.05.-27.05.2020
Продовжуємо вивчати модуль: "Легка атлетика"
1. Ознайомтесь з теоретичним та відео-матеріалом:
- Метання:
Техніка метання малого м’яча на дальність з розбігу
Легкоатлети метають різні снаряди: спис, диск, молот.
Ознайомлення з цим видом легкоатлетичних вправ варто розпочинати з метання малого м’яча способом «із-за спини через плече».
Стань обличчям до напрямку метання, ліва нога попереду на повній ступні, а права на крок позаду на носку.(Якщо ти метаєш лівою рукою, то навпаки).Руку з м’ячем, зігнуту у лікті, тримай попереду на рівні голови. З цього положення ту ногу, що позаду, опусти на всю ступню і зігни в коліні (носок поверни). Руку з м’ячем відведи назад, тулуб поверни та нахили. Другу руку, без напруження, направ у ціль. Відчуй себе «Натягнутим луком», швидко випрямляйся і повертай тулуб в напрямі метання. Водночас рукою з м’ячем роби хльосткий кидок над плечем уперед і вгору. М’яч спрямовуй під кутом 450. Щоб зберегти рівновагу зроби стрибок вперед з однієї ноги на другу.
Збільшити довжину польоту м’яча допомагає розбіг.
На дальність польоту м’яча впливають:
Ø Початкова швидкість вильоту м’яча.
Ø Кут вильоту.
Ø Висота точки, в якій м’яч залишає руку.
Поради або правила виконання метання малого м’яча на дальність з розбігу:
Ø Рахуючи метаючу руку повз голову, згинай її ліктем вперед;
Ø Слідкуй, щоб перед кидком вага тіла знаходилась на зігнутій правій(лівій )нозі;
Ø Виконуй кидок всім тілом, при цьому не згинайся у попереку, старайся випрямлятися як тільки можливо;
Ø Після кидка зроби крок правою (лівою)ногою вперед, завдяки цьому ти не впадеш.
До вашої уваги відеоролик:
- Стрибки у довжину з розбігу способом "зігнувши ноги"
Техніка виконання стрибка у довжину розбігу способом «Зігнувши ноги»
Найдоступнішим і ефективним способом стрибка у довжину з розбігу являється стрибок способом «Зігнувши ноги». Перед виконанням стрибків у довжину даним способом необхідно виконати спеціальні стрибкові вправи:
Ø стрибки на лівій та на правій нозі (по 4 рази) руки опущено довільно;
Ø стрибки на місці на двох ногах, руки на поясі;
Ø стрибки на двох ногах з невеликим рухом уперед, руки на поясі;
Ø стрибки на двох ногах з поворотом ліворуч та праворуч;
Ø стрибки на двох ногах через скакалкою;
Ø стрибки – багатоскоки (3-6-8 стрибків).
Перед виконанням стрибка у довжину з розбігу способом «зігнувши ноги» визнач довжину розбігу. Для цього стань на брусок для відштовхування спиною до стрибкової ями. Зроби 16-18 бігових кроків. Зупинившись, познач рискою місце зупинки. Потім повернись обличчям до стрибкової ями та виконуй розбіг, поступово збільшуючи швидкість. Вона має бути найшвидшою на момент відштовхування. Останній крос скороти і виконай його швидше за всі попередні. Поштовх робі однією ногою, енергійно, миттєво перейшовши з п’ятки на носок.
Під час поштовху махову ногу зігни в коліні, руки енергійно рухай вперед - вгору. У польоті ноги зігни в колінах, підтягни до грудей, а перед приземленням винеси вперед. Перед приземленням тулуб нахили вперед, руки під час польоту рухай униз-назад, а під час приземлення різко винеси вперед.
Як тільки п’ятки торкнуться опори, зігни ноги так, щоб не впасти назад.
Поради або правила виконання стрибку у довжину способом «Зігнувши ноги».
Ø Починай розбіг завжди з однієї ноги.
Ø Намагайся досягти найбільшої швидкості під час бігу.
Ø Останній крок розбігу має бути найшвидшим.
Ø Перед приземленням винеси ноги далеко вперед.
Ø Обидві ноги приземлюй на одній лінії.
Ø Пам’ятай, що довжина стрибка вимірюється від бруска до сліду який лишається найближчим до бруска після приземлення.
2. Виконайте тест. Свій результат в кінці тексту сфотографуйте і надішліть на електронну пошту або Viber.
Термін виконання завдання 14.04.2020 – 06.05.2020
Розпочинаємо новий модуль: "Легка атлетика"
Види легкої атлетики
Види легкої атлетики прийнято поділяти на п’ять розділів: ходьбу, біг, стрибки, метання і багатоборства. Кожен з них, у свою чергу, поділяється на різновиди.
Ходьба
Спортивна ходьба – це циклічний локомоторний рух помірної інтенсивності, який складається з чергування кроків, при якому спортсмен повинен постійно здійснювати контакт з землею, і при цьому винесена вперед нога повинна бути повністю випрямлена з моменту торкання землі і до моменту вертикалі.
Біг
Біг поділяється на короткі (100, 200, 400 м), середні (800 і 1500 м), довгі (5000 і 10 000 м) і наддовгі дистанції (марафонський біг – 42 км 195 м), естафетний біг (4 х 100 і 4 х 400 м), біг з бар’єрами (100 м – жінки, 110 м – чоловіки, 400 м – чоловіки і жінки) і біг з перешкодами (3000 м). Змагання з бігу – один з найстаріших видів спорту, за яким були затверджені офіційні правила змагань, і були включені в програму з перших олімпійських ігор 1896 року. Для бігунів найважливішими якостями є: здатність підтримувати високу швидкість на дистанції, витривалість (для середніх і довгих), швидкісна витривалість (для довгого спринту), реакція і тактичне мислення.
Результати в бігових дисциплінах на стадіоні вимірюються з точністю до 1/100 секунди, в шосейному бігу – з точністю до 1/10 секунди.
Стрибки
Стрибки поділяються на вертикальні (стрибок у висоту і стрибок з жердиною) і горизонтальні (стрибок у довжину та потрійний стрибок).
Стрибок у висоту з розбігу – дисципліна легкої атлетики, що відноситься до вертикальних стрибків технічних видів. Змагання зі стрибків у висоту відбуваються в секторі для стрибків, обладнаному планкою на вертикальних основах і місцем для приземлення. Спортсмену на попередньому етапі і у фіналі дається по три спроби на кожній висоті.
Стрибок з жердиною – дисципліна, що відноситься до вертикальних стрибків технічних видів легкоатлетичної програми. Вимагає від спортсменів стрибучості, спринтерських якостей, координації рухів.
Стрибок з жердиною серед чоловіків є олімпійським видом спорту з Першої літньої Олімпіади 1896 року, серед жінок – з Олімпійських ігор 2000 року в Сіднеї. Входить до складу легкоатлетичного багатоборства.
Стрибок у довжину – дисципліна, що відноситься до горизонтальних стрибків технічних видів легкоатлетичної програми. Вимагає від спортсменів стрибучості, спринтерських якостей.
Метання
Метання – штовхання ядра, метання списа, метання диска і метання молота. У 1896 р. в програму ігор включили метання диска і штовхання ядра; в 1900 р. – метання молота, в 1906 р. – метання списа.
Багатоборства
Багатоборства – десятиборство (чоловічий вид) і семиборство (жіночий вид), які проводяться протягом двох днів поспіль у наступному порядку.
Десятиборство. Перший день: біг 100 м, стрибок у довжину, штовхання ядра, стрибок у висоту і біг 400 м; другий день: біг 110 м з бар’єрами, метання диска, стрибок з жердиною, метання списа і біг 1500 м.
Семиборство. Перший день: біг 100 м з бар’єрами, стрибок у висоту, штовхання ядра, біг 200 м; другий день: стрибок у довжину, метання списа, біг 800 м.
1. Ознайомтесь, будь ласка, з теоретичним матеріалом:
Тест
Термін виконання завдань 06.04.2020 – 13.04.2020
Продовжуємо вивчати модуль: "Волейбол"
1. Тема: взаємодія гравців передньої та задньої лінії. Ознайомтесь з теоретичним матеріалом:
Щоб створити передумови успішної атаки. Для їх же реалізації треба володіти різноманітними нападаючими ударами і застосовувати їх залежно від конкретної ігрової ситуації.
Тактика подач
Завданням подачі є не просто вміле введення м’яча в гру, а виграш очка. До подачі з високою траєкторією вдаються тоді, коли метеорологічні умови заважають суперникові.
Тактика передач
У сучасному волейболі достатньо висока якість передачі є необхідною умовою застосування тієї чи іншої системи гри. Насамперед слід визначити напрямок передачі, щоб створити найкращі умови гравцеві, який виконуватиме завершальний атакуючий удар.
Тактика нападаючих ударів
Універсально підготовлений нападаючий уміє атакувати на різних відстанях від сітки, і з стрибком після розбігу з місця, приймаючи різні за складністю передачі. Командні тактичні дії в нападі — це взаємодія всіх гравців, спрямована на подолання опори суперника. Розрізняють три системи гри в нападі:
· з другої передачі через гравця передньої лінії;
· з другої передачі через гравця задньої лінії, який виходить вперед для виконання передачі;
· з першої передачі чи "відкидки".
Система гри в нападі з другої передачі через гравця передньої лінії є найпростішою для команд масових розрядів. Воно дає змогу максимально використовувати сильних нападаючих. Основним недоліком системи є те, що один з гравців передньої лінії виключається з активних дій у нападі.
Система гри в нападі з другої передачі через гравця, який виходить для передачі з задньої лінії широко застосовується, коли нападаючі володіють різноманітними ударами. Виходити до сітки можна із зон 6, 5, але вихід гравця найбільш перспективний із зони 1. Перевага цієї системи в тому, що вона дає змогу взяти участь у нападі всім гравцям передньої лінії.
Тактика захисту
Індивідуальні тактичні дії:
Вивчають і удосконалюють індивідуальні тактичні дії в захисті разом із оволодінням відповідними технічними прийомами.
Тактика приймання подач:
Волейболіст визначає своє місце на майданчику залежно від характеру очікуваної подачі суперника. Чим сильнішою має бути подача, тим далі від сітки слід ставати.
Тактика блокування:
У сучасному волейболі зросла роль індивідуального блокування, коли кожний гравець персонально відповідає за дії суперника певної зони.
Командні дії у захисті:
Визначають три лінії розміщення і взаємодії всіх гравців у момент атакуючих дій суперника — блокування, страхування блокуючих і захисту на майданчику. Система гри в захисті при страхуванні гравцем задньої лінії спрямована на страхування блокуючих, поміж руками яких суперник намагається пробити м’яч, використовуючи обманні удари. Система гри в захисті при страхуванні гравцями передньої і задньої ліній забезпечує охорону задньої центральної частини майданчика волейболістом зони 6 , який перебуває біля лицьової лінії. Схема захисту при страхуванні волейболістом передньої лінії залишається однаковою для будь-якої ігрової ситуації.
2. Тема: техніка виконання прямого атакуючого удару
Блокування – це дія гравців поблизу сітки для перехоплення м’яча, що іде від суперника, під час якої вони сягають вище верхнього краю сітки.
Буває індивідуальне, групове.
Буває індивідуальне, групове.
Індивідуальне блокування
Виконується одним гравцем.
Після того, як блокуючий визначив напрям передачі для удару він переміщується, приймає стійку.
Відштовхнувшись обома ногами, гравець виносить руки в гору та переносить кисть через сітку покриваючи зверху. Блокування завершується активним супроводом м’яча кистями та м’яким приземленням.
Після того, як блокуючий визначив напрям передачі для удару він переміщується, приймає стійку.
Відштовхнувшись обома ногами, гравець виносить руки в гору та переносить кисть через сітку покриваючи зверху. Блокування завершується активним супроводом м’яча кистями та м’яким приземленням.
Групове блокування
Виконується двома або трьома гравцями, що знаходяться поблизу один від одного і вважається здійсненим, коли один з них торкається м’яча.
Частіше виконується подвійне блокування. Між блокуючими розрізняють основного і допоміжного. Внаслідок узгоджених дій двох гравців над сіткою з'являється бар’єр.
Виконується двома або трьома гравцями, що знаходяться поблизу один від одного і вважається здійсненим, коли один з них торкається м’яча.
Частіше виконується подвійне блокування. Між блокуючими розрізняють основного і допоміжного. Внаслідок узгоджених дій двох гравців над сіткою з'являється бар’єр.
3. Пропоную до вашої уваги відео-матеріал на дану тему:
Термін виконання завдань 12.03.2020 – 03.04.2020
Продовжуємо вивчати модуль: "Волейбол"
1. Ознайомтесь з теоретичним матеріалом:
Сучасний волейбол - надзвичайно цікава і видовищна гра. Це силові подачі, потужні нападаючі удари, удари біля сітки та із задньої лінії, карколомні дії в захисті і під час блокування та на майданчику, складні техніко-тактичні дії за участю гравців передньої та задньої лінії. Завдяки своїй емоційності гра у волейбол є засобом не тільки фізичного розвитку, а й активного відпочинку Поряд із розв'язанням завдань зміцнення здоров'я, різнобічної фізичної підготовки, вдосконалення життєво важливих рухових умінь та навичок правильно підібрана методика навчання волейболу сприяє вихованню "волейбольних" талантів серед юних спортсменів, а також створює передумови для масового залучення людей різної статі і віку до систематичних занять цим видом спорту протягом усього життя Для гри у волейбол спортсмени повинні швидко рухатися, високо стрибати, добре володіти арсеналом техніко-тактичних дій.
Основу волейболу складає ігрова діяльність, яка носить характер змагального протиборства, регламентованого спеціальним кодексом правил.
Для ігрової діяльності у волейболі характерними є швидко змінюючі умови боротьби на майданчику, що знаходяться під невпинним контролем суперника, який в свою чергу намагається зруйнувати захист опонентів, а в нападі нав'язати свій план гри і здобути перемогу. Кожен волейболіст має враховувати розташування гравців на майданчику (своїх і команди суперника), місцезнаходження м'яча, передбачати дії партнерів і вгадувати задумки суперника, швидко реагувати на зміни ігрових ситуацій.Сутність гри у волейбол полягає в тому, що вона проводиться між двома командами по 6 чоловік кожна, на площадці прямокутної форми довжиною 18 і шириною 9 м, розділеною сіткою на дві половини). Гравці однієї команди, передаючи руками один одному м'яч, прагнуть третім торканням (ударом або передачею) направити його через сітку так, щоб він упав на стороні суперника або щоб у відповідних діях суперник припустився помилки.
Для початкового підготування юних волейболістів рекомендується гра міні-волейбол, що подібний звичайній грі у волейбол, але з деякими особливостями проведення.
Техніка гри волейболістів складається з техніки нападу (переміщення, подачі, передачі, нападаючі удари) і техніки захисту (переміщення, приймання м'яча з подачі і нападаючого удару, блокування). Існують різні способи виконання кожного прийому. Чим вищі та різноманітніші уміння і навики волейболіста, тим більші і його тактичні можливості у вирішенні різноманітних ігрових завдань.
Особливе місце серед технічних прийомів займають стойки і переміщення. За достатньо високого загального рівня гри у волейбольній партій кожному спортсмену практично безперервно доводиться рухатися кроком, стрибком, бігом на місці. Щоб бути готовим до ефективних дій волейболісти набирають оптимального положення тіла - ігрової стойки.
Підвищену функціональну готовність, необхідність якої обумовлюється характером гри, забезпечує так звана динамічна стойка з рухами невисокої амплітуди на місці. Передача - основний технічний прийом, що його виконують двома та однією рукою. Розрізняють верхні та нижні передачі. Атакуючими, як правило, є верхні передачі.
Основою правильного виконання передачі є своєчасне переміщення до м'яча і прийняття відповідної ігрової стойки.
Виконуючи верхню передачу м'яча двома руками, волейболіст з основної стойки приймає таке положення - ноги зігнуті в колінах, одна нога спереду, тулуб тримається майже вертикально, руки зігнуті в ліктях, кисті на рівні обличчя й трохи відведені назад, пальці рівномірно розставлені і напружені. Далі відбувається погоджене розгинання ніг, тулуба й рук, м'ячеві надається поступальний рух вгору-вперед.
Передачі здійснюють у таких напрямках - вперед, над собою, назад і в сторони. Для виконання передачі над собою і назад гравець, піднімаючи руки над головою займає положення.
На кінцевому етапі передачі над собою тулуб і руки надирають майже строго вертикального положення. Передачі бувають короткі (у межах однієї зони), середні (із зони 2 в зону 3) і довгі (із зони 2 в зону 4). Розрізняють передачі низькі (заввишки до одного метра), середні (до 2 метрів) і високі (понад 2 метри). Під час виконання високих і довгих передач робота ніг більш активна.
Подача - це способи введення м'яча в гру. В сучасному волейболі подачу використовують як ефективний засіб атаки, з допомогою якого суперникові ускладнюють підготовку тактичних комбінацій у нападі, а іноді здобувають очко. Подачі бувають: нижні (прямі і бокові) і верхні (прямі і бокові).
Розрізняють силові, націлені і планеруючі подачі. Варіантність застосування подач підвищує ефективність атаки за рахунок швидкості м'яча, що летить (силова подача), точності (націлена подача), зміни траєкторії польоту (планеруюча подача).
Нижня пряма подача. Гравець стає на місце подачі у вихідному положенні - ноги ледь зігнуті в колінах, ліва трохи попереду, тулуб незначно нахилений вперед. М'яч на долоні лівої руки, зігнутої в ліктьовому суглобі, навпроти правиці. Випрямляючи праву ногу, виконують мах правою рукою вниз-вперед і б'ють по м'ячу знизу-ззаду, спрямовуючи його вперед-вгору. Точка удару - на рівні пояса.
Верхня пряма подача. Гравець стає обличчям до сітки, однією ногою - на півкроку вперед. Лівою рукою підкидає перед собою м'яч на висоту до півтора метра, правою - замахується вгору-назад, прогинаючи тулуб і переносячи масу тіла на праву ногу, яку згинає в коліні. Удар виконують майже одночасно з руками, ніг і тулуба. Випрямляється правиця і б'є по м'ячу. За вихідним положенням тотожна а за структурою рухів подібна до описаної подачі так звана націлена.
Єдність технічної та тактичної підготовки досягається вдосконаленням техніки прийому в рамках тактичних дій і багаторазового виконання тактичних дій з підвищенням інтенсивності, що допомагає у вдосконаленні техніки.
2. Пропоную до вашої уваги відео-матеріали на дану тему:Подачі
Передача мяча
3. Підготувати повідомлення на тему: "Особливості фізичноі підготовки волейболістів"
4. Тестові завдання
Немає коментарів:
Дописати коментар